Пошук в Гугл за словами “зелена економіка” дає близько 4500 результатів. Пошук за запитом “green economy” - 937 000 результатів.

Це приблизно й відповідає тій різниці, яка існує між розумінням та популярністю даного поняття в Україні та світі.

Читайте більше про “зелену економіку”:

Зелена економіка

Але час цьому змінюватися. Й ситуація буде змінюватися. В Україні найближчі кілька років буде активно розвиватися сектор альтернативної енергетики та енергозбереження, якщо вистачить розуму українським чиновникам, то неминуче розвиватиметься сектор громадського транспорту…

Буде зростати й інтерес медіа. З огляду на це, мені особисто цікаво, який український термін може найкраще відобразити ту “green economy”. Зелена економіка? Чи щось інше?

(more…)

На блозі про охорону довкілля продовжується публікація цікавих, на мою думку, інтерв’ю з цікавими людьми.

Нагадаю про попередні два:

- Песимізм Деніса Медоуза. Поза межами, інтерв’ю з Денісом Медоузом;

- 5 червня - Всесвітній день навколишнього середовища, інтерв’ю з Ахімом Штейнером, виконавчим директором Програми з охорони навколишнього природного середовища ООН (UNEP);

Сьогодні ж, до Вашої уваги інтерв’ю з Гленом Кростоном (Glenn Croston), біологом та автором книги “75 ідей для старту бізнесу, що приноситеме гроші й зберігатиме природу” (”75 Green Businesses You Can Start to Make Money and Make a Difference.”).

В своїй книзі Глен розглядає шляхи вирішення екологічних проблем через призму бізнесової діяльності. Пам’ятаєте, про щось подібне я писав в пості “Екологічна проблема як шлях до успіху “?

Оригінал інтерв’ю тут. Переклад може бути не дослівним й дещо скороченим.

Глен, ти науковець. Як сталося, що ти вирішив написати цю книгу та розповісти про подібні бізнесові можливості?

Як біолог я часто стикався з інформацією про екологічні проблеми й мене сильно хвилює питання впливу бізнесової діяльності на природне середовище. І як у батька у мене є сильний мотив, аби намагатися щось змінити.

Я досліджував різні екологічні проблеми, й замість того аби просто фокусуватися на їх вивченні я намагався знайти можливості для підприємців запропонувати їх рішення. Власне саме так і побудована вся книга.

(more…)

Малюнок woodleywonderworks

Початок виглядає досить песимістичним, але дочитайте до кінця. Є місце й для оптимізму.

1. 2500 нуковців з більш ніж 100 країн світу, які працюють в складі Міжурядової комісії зі зміни клімату (IPCC), визнали, що зміна клімату відбувається, й вірогідність того, що причною зміни клімату є діяльність людства, є дуже високою.

2. Останні дослідження вказують на те, що необхідно обмежити підвищення середньої температури повітря на планеті 2 градусами Цельсія, оскільки подальше підвищення температури призведе до значного зростання ризику незворотніх та потенційно катастрофічних змін в кліматичній системі.

3. В 2005 році концентрація парникових газів (із врахуванням аерозолів) в еквіваленті диоксиду вуглецю становила 375 мільйонних часток за об’ємом (0,0375%).

4. Аби мати можливість обмежити зростання температури 2 градусами Цельсія концентрація парникових газів має досягти свого піку на рівні 475-500 мільйонних часток й потім знизитися до рівня 400-450 мільйонних часток за об’ємом до 23 сторіччя.

5. Науковці стверджують, що аби досягти подібної динаміки концентрації парникових газів, викиди парникових газів мають досягти максимуму не пізніше 2020 року. А до 2050 року світові викиди парникових газів мають скоротитися щонайменше на 50% порівняно з рівнем базового 1990 року. Однак, для досягнення піку викидів у 2020 році потрібні значні скорочення викидів розвинутими країнами, й на сьогодні існують сумніви щодо можливості такого досягнення.

(more…)

Даним постом я продовжую публікувати інтерв’ю з людьми, які мали або мають великий вплив на розвиток екологічного руху та міжнародної екологічної політики, з людьми, в яких багато чого можна навчитись та думки яких можуть змінити Наше ставлення на стосунки людини та природи. Нижче скорочений вільний переклад інтерв’ю з Денісом Медоузом, яке було розміщене на сайті Transition Culture (18 вересня 2006 року).

Деніс Медоуз розповідає про можливий колапс людської цивілізації, шляхи рішення наявних проблем, алкоголізм та методи впливу на розвиток екологічної свідомості суспільства.

На Вашу думку, досягнення максимально можливого рівня добування нафти й постійне підвищення ціни це криза чи нагода для важливих змін?

Й те, й інше. На мою думку, в майбутньому ця ситуація наблизить нас до катастрофи. Теоретично ми можемо використати “нафтову кризу” для концептуальних змін суспільної свідомості… але на практиці нам цього не вдасться зробити. “Нафтова криза” - це реальність. На практиці багаті та могутні візьмуть все, що можна буде взяти, не сильно турбуючись про бідних та слабких. Що буде після того, важко сказати.

(more…)

Інтерв’ю з виконавчим директором Програми з охорони навколишнього природного середовища ООН (UNEP), Ахімом Штейнером. Розповідь про UNEP, успіхи в охороні навколишнього природного середовища та виклики, що стоять перед людством.

Скорочений переклад інтерв’ю з сайту Treehugger

(more…)