1. Електронний журнал енергосервісної компанії “Екологічні системи” - журнал про енергоефективні технології, відновні джерела енергії та охорону навколишнього природного середовища. Тут ви знайдете й новини, й інформацію про реальні проекти в Україні та світі, а також актуальні наукові розробки.

Крім того часто публікуються матеріали різноманітних тематичних конференцій та круглих столів.

Трапляються цікаві дослідження, які будуть корисними не лише науковцям, а й кожному з нас, як наприклад тестування енергозберігаючих ламп.

2. “Ecology and Society” - електронний журнал широкої тематики. Публікуються також спеціальні тематичні видання. Зокрема, готуються видання про управління водними ресурсами, вплив транспорту на популяції тварин й ін.

3. Carbon balance and management - журнал присвячений глобальній зміні клімату, методологіям розрахунку скорочень викидів парникових газів й різноманітним дослідженням в області зміни клімату. Вільний доступ до всіх публікацій. Є рсс стрічка останніх надходжень.

(more…)

Я не планував подібного експерименту, однак, так склалося, що в листопаді на блозі про охорону довкілля було опубліковано рівно удвічі більше постів, ніж у жовтні. 10 проти 5. Вирішив цим скористатися, аби відповісти на питання у заголовку.

Тим більше, що в українській блогосфері неодноразово велася дискусія про те, що має бути пріоритетним для блогера: кількість постів чи їх якість.

Зокрема:

Кількість чи якість? Кого принести в жертву?

Активність українських блогерів… Де вона?

Як на мене, потрібно шукати баланс. Зростання кількості повідомлень - це добре, однак паралельно має відбуватися й зростання їх якості. Не варто лише постійно збільшувати частоту публікацій! Можливо, той додатковий трафік не вартий втрати якості? Та разом з тим, якщо зростання кількості й якості повідомлень відбувається паралельно, то рано чи пізно після чергового натиску на кнопку “Опублікувати” Ви усвідомите успішність власного блога.

Так от, власне про результат незапланованого експерименту:

(more…)

Перш за все хочу нагадати про конкурс “Знай в обличчя”, де Вам пропонується назвати ім’я відомого еколога або активіста екологічного руху. Завтра вже з’явиться нове запитання та новий відомий еколог. А сьогодні підказка! Жінка, що зображена на фото, пов’язана одночасно і зі словами, і з мовчанням! Слова ті були записані й наробили чимало галасу кілька десятків років тому. Надсилайте свої варіанти й отримуйте в подарунок екологічну торбу.

Тепер повернемось до екологічних проблем… До екологічних проблем, які найбільше обговорюються в світі, я б відніс зміну клімату та втрату біорізноманіття. Причому саме зміну клімату, багато розумних та відомих людей, зокрема й керівник UNEP, Ахім Штейнер, вважають такою, яка зможе об’єднати людей та змінити ставлення до природи. Відповідно на ці проблеми виділяється найбільше коштів, саме цим екологічним проблемам приділяють увагу неурядові організації та науковці всього світу. А що ж в Україні?

(more…)

Інтерв’ю з виконавчим директором Програми з охорони навколишнього природного середовища ООН (UNEP), Ахімом Штейнером. Розповідь про UNEP, успіхи в охороні навколишнього природного середовища та виклики, що стоять перед людством.

Скорочений переклад інтерв’ю з сайту Treehugger

(more…)

Малюнок kakariki

28 травня заступник міністра фінансів Денис Фудашкін на конференції з питань акцизного збору у Верховній Раді повідомив про те, що Міністерство фінансів має намір ініціювати введення акцизного збору на природний газ та електроенергію замість граничної надбавки на тариф. Це повідомлення відразу викликало шквал протестів та обурень. Велика кількість експертів дали різко негативні відгуки щодо можливого нововведення. На думку фахівців, подібний крок є PR-акцією уряду й ставить під удар стратегічні галузі економіки України, а такий вид зборів як акциз взагалі, не стосується такої категорії продуктів як природний газ та електроенергія. Принаймні жоден експерт не зміг назвати подібного прикладу. Чи справді це так?

Введення акцизу справді спрямовано на товари, продаж яких держава планує скоротити (шкідливі для здоров’я товари, зокрема, алкоголь, тютюн, цигарки й ін.), або предмети розкоші (наприклад, акциз на автомобілі). Газ та електроенергія не є предметами розкоші… На перший погляд, принаймні. Вся справа в кількості! Електроенергія в такій кількості, як її використовує економіка України на одиницю ВВП, на мою думку, Є предметом розкоші. За даними “Енергетичної стратегії України до 2030 року” енергоємність ВВП України в 2,6 рази перевищує середній рівень енергоємності ВВП країн світу. Хіба це не розкіш так марнувати енергоресурси в умовах, коли прогнозують зростання ціни на нафту до 200 доларів за баррель!?

(more…)