Перед Вами футбольне поле та оглядове колесо на задньому плані. Впізнаєте? м. Прип’ять

Атомні електростанції з’явилися не та давно, але за кілька десятиліть людство, здається, потрапило до них у полон. Вони знаходяться поруч, багато хто звик до них й не задумується про те величезне джерело ризику, біля якого ходить, їздить, фотографує…

Мабуть, так часто трапляється в житті. Ми щодня можемо їздити на автомобілі і не думати про небезпеку. Й лише, коли потрапляємо в ДТП, розуміємо, що насправді небезпека зовсім поруч. Україна потрапила вже була у дуже небезпечну атомну пригоду, тому мала б краще за інших відчувати цю небезпеку. Та тим не менш…

Близько половини електроенергії виробляється АЕС, в стратегії розвитку енергетики України передбачено будівництво нових атомних електростанцій, майбутні кандидати в президенти України вже обіцяють людям дешеву електроенергію, а російська корпорація ТВЕЛ заявляє про готовність будувати в Україні завод із виробництва ядерного палива.

Чи потрібен нам такий ризик? Чи готові Ви особисто приймати на себе ризики атомних електростанцій?

Україна не самотня у своїй залежності від атомних станцій. Росія бачить у своїх атомних електростанціях інструмент боротьби зі зміною клімату, Китай - ключовий елемент у забезпеченні країни електроенергією, в США окремі сенатори озвучують плани будівництва 100 нових енергоблоків, іншим країнам також важко знайти альтернативу.

(more…)

До Вашої уваги чергове цікаве інтерв’ю. На запитання відповідає авторка Блога про енергетичну ефективність, який я рекомендую читати всім!

Привіт, Світлано! Розкажи кілька слів про себе для читачів блога про охорону довкілля. Чим займаєшся? Які інтереси?

Привіт:) Навчаюся зараз на п’ятому курсі, влітку маю отримати диплом спеціаліста. Знаходжуся у підвішеному стані, перспективи працевлаштування туманні, отже, займаюся інтенсивно блогом, поки маю час на такі речі…

Як ти вирішила завести блог? Чому саме про енергетичну ефективність?

Так само, як, напевно, і більшість - випадково натрапила в інеті на якісь статті про тематичний блогінг. Стало цікаво, що ж воно таке. Останньою краплею став блог Ярослава Федорака “Українська блогосфера“, який я, напевно, перечитала тоді весь .
Нетрадиційна енергетика - це моя спеціальність. Я обрала саме цю тематику, тому що мені здається важливим і корисним поширювати інформацію про енергоефективні технології. Щоб люди, яких це цікавить, мали куди зайти та подивитися необхідну інформацію. Адже ця ніша в Укрнеті порожня.

До того ж, кожна стаття на блозі - це і для мене самої щось нове. Ведення блогу - це спосіб бути у курсі подій.

(more…)

Малюнок bradley.chattablogs.com

Пів року тому Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний закон, який передбачав стимулювання виробництва електроенергії із альтернативних джерел. Пів року не промайнуло дарма, й закон допрацювали.

UPD: Президент підписав закон про “зелений тариф”

Що змінилося?

Змінилося головне - порядок розрахунку розміру зеленого тарифу.

Відтепер “зелений тариф“:

- буде залежати від виду альтернативного джерела енергії, за допомогою якого згенерована електроенергія, й визначатиметься за допомогою коефіцієнтів наведених нижче;

- базуватиметься на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року. Саме ця величина буде множитися на згадані вище коефіцієнти. Що це за величина? “Коммерсант” називає цифри 19-27 коп., посилаючись на НКРЕ… Я уявлення не маю, де взялися ці цифри, однак, пошук в Гуглі за фразою “в феврале потребители первого класса напряжения покупали электричество в среднем по” можна окрім численних передруків з “Коммерсанта” знайти ці ж цифри, але в публікації чотирирічної давнини. Тоді як на сайті НКРЕ в постанові щодо затвердження на січень 2009 року роздрібних тарифів на електроенергію вказано для споживачів другого класу напруги тариф 58,46 коп/кВт год…

- мінімальний розмір буде прив’язаний до євровалюти;

- коефіцієнти зеленого тарифу будуть зменшуватися для об’єктів, побудованих або суттєво модернізованих після 2014 року (на 10%), 2019 (на 20%) та 2024 (на 30%);
(more…)

Малюнок bradley.chattablogs.com

Ще в пості про заплановану онлайн-конференцію з міністром екології, а точніше в коментарях до нього я задавав питання про перспективи прийняття Закону України про зелений тариф. Чесно кажучи оцінював їх досить примарними, оскільки відповідний законопроект вже дуже давно подорожує стінами Верховної Ради України.

UPD: Зелений тариф. Апдейт

Але досить несподівано з економічної преси в четвер, 25 вересня, я дізнався про прийняття Верховною Радою України закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення “зеленого” тарифу”.

Нарешті, на сайті Верховної Ради опубліковано його текст та можна зробити невеличкий аналіз.

Отже, що таке “зелений тариф“:

“зелений” тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблена лише малими гідроелектростанціями)

Під малими гідроелектростанціями мають на увазі гідроелектростанції, встановлена потужність якої не перевищує 10 МВт.

Яким же буде цей “зелений тариф”?

(more…)

Я дуже рідко читаю книги. За останні три роки я прочитав їх, мабуть, не більше 10. Але зараз, як трапиться вільна хвилина, читаю одну дуже цікаву книгу, придбану вже, мабуть, рік тому при знайомстві з книгарнею “Смолоскип”. Книга має назву “Якість економічного зростання” (The Quality of Growth - повний текст англійською), й, як сказано в анотації, є результатом дослідницької роботи низки проектів Світового банку. Книгу писали розумні люди й про розумні речі.

Одним з ключових моментів вступної частини книги є теза про розмежування поняття економічного зростання та економічного розвитку. Перше вимірюється головним чином простими економічними показниками (найчастіше ВВП), які подаються суспільству через ЗМІ в якості здобутків урядів, прем’єрів та прем’єрок. Про друге, яке, насправді є поняттям значно ширшим, охоплює не лише економічний вимір, а й вимір соціальний, екологічний й загалом багато в чому перегукується з поняттям сталого розвитку в пресі можна почути значно рідше.

(more…)