Залишилося 100 днів до зустрічі в Копенгагені, де мусить бути прийнята нова обов’язкова до виконання кліматична угода.

Що змінить ця угода? Яке значення вона матиме для України?

У цьому записі я не буду говорити про короткострокові наслідки для України прийняття нової угоди в Копенгагені, про вплив на надходження від можливого продажу одиниць встановленої кількості та ринок проектів спільного впровадження, хоча й ця тема дуже цікава.

Але більше хвилює інше… Подивіться на порядок цифр, які фігурують під час обговорення нової кліматичної угоди.

На думку Всесвітнього фонду природи, для того, аби зустріч в Копенгагені стала успішною, країнам необхідно зробити таке:

• Погодити сильну, обов’язкову до виконання кліматичну домовленість на період після 2012 року шляхом внесення змін до Кіотського протоколу та прийняття нового Копенгагенського протоколу.
• Забезпечити початок зниження світових викидів парникових газів найпізніше у 2017 році й скорочення викидів щонайменше на 80% у порівнянні з 1990 роком до 2050 року.
• Погодити план декарбонізації економік розвинутих країн до 2050 року та на першому етапі скоротити їх викиди на 40% у порівнянні з 1990 роком до 2020 року.
• Сприяти переходу до декарбонізації економік країн, які розвиваються, забезпечуючи річне фінансування в обсягах 160 мільярдів доларів для боротьби та адаптації до зміни клімату та для передачі екологічних технологій.

(more…)

Вчора, коли писав про можливість спілкування в інтернеті з експертами Програми охорони навколишнього середовища ООН (до речі, завтра можна буде задати запитання Hussein Abaza про перехід до “зеленої” економіки, а післязавтра Daniel Magraw відповідатиме на запитання про екологічне законодавство), поставив запитання експерту дня, пану Девіду Фостеру. Девід Фостер (David Foster) є виконавчим директором Blue Green Alliance, організації, що займається розвитком партнерських стосунків між профспілковими організаціями та екологічними НГО для розширення зеленої економіки та забезпечення прав працівників у всьому світі.

Моє запитання звучало приблизно так:

В Україні ми маємо значну частку енергоємних та ресурсоємних галузей промисловості в економіці. Чи існує потенціал створення “зелених” робочих місць у цих галузях, наприклад, у металургії, вуглевидобуванні? Якими можуть бути інструменти створення таких робочих місць?

На що Девід Фостер відповів:

(more…)

Пошук в Гугл за словами “зелена економіка” дає близько 4500 результатів. Пошук за запитом “green economy” - 937 000 результатів.

Це приблизно й відповідає тій різниці, яка існує між розумінням та популярністю даного поняття в Україні та світі.

Читайте більше про “зелену економіку”:

Зелена економіка

Але час цьому змінюватися. Й ситуація буде змінюватися. В Україні найближчі кілька років буде активно розвиватися сектор альтернативної енергетики та енергозбереження, якщо вистачить розуму українським чиновникам, то неминуче розвиватиметься сектор громадського транспорту…

Буде зростати й інтерес медіа. З огляду на це, мені особисто цікаво, який український термін може найкраще відобразити ту “green economy”. Зелена економіка? Чи щось інше?

(more…)

Видання “Аргументы и Факты в Украине” найближчим часом матиме у себе в гостях міністра охорони навколишнього природного середовища Георгія Філіпчука. Запитання міністру може поставити кожен через форму на сайті видання.

У Вас є запитання? Було б цікаво прочитати запитання читачів блогу про охорону довкілля в коментарях. Пишіть!

Мені важко сформулювати запитання одразу… Що ж цікавого та корисного може розповісти міністр екології та охорони навколишнього природного середовища? Мабуть, що багато може. Але не все розповість!

Вирішив спочатку потренуватись на блозі й написати кілька потенційних запитань. Цікаво буде почути думки читачів про те, яке з них найцікавіше. Пишіть у коментарях.

Отже, розпочну…

(more…)

Я дуже рідко читаю книги. За останні три роки я прочитав їх, мабуть, не більше 10. Але зараз, як трапиться вільна хвилина, читаю одну дуже цікаву книгу, придбану вже, мабуть, рік тому при знайомстві з книгарнею “Смолоскип”. Книга має назву “Якість економічного зростання” (The Quality of Growth - повний текст англійською), й, як сказано в анотації, є результатом дослідницької роботи низки проектів Світового банку. Книгу писали розумні люди й про розумні речі.

Одним з ключових моментів вступної частини книги є теза про розмежування поняття економічного зростання та економічного розвитку. Перше вимірюється головним чином простими економічними показниками (найчастіше ВВП), які подаються суспільству через ЗМІ в якості здобутків урядів, прем’єрів та прем’єрок. Про друге, яке, насправді є поняттям значно ширшим, охоплює не лише економічний вимір, а й вимір соціальний, екологічний й загалом багато в чому перегукується з поняттям сталого розвитку в пресі можна почути значно рідше.

(more…)