Блог про охорону довкілля
Сонячні батареї


Песимізм Деніса Медоуза. Поза межами.

Межі зростання

Даним постом я продовжую публікувати інтерв’ю з людьми, які мали або мають великий вплив на розвиток екологічного руху та міжнародної екологічної політики, з людьми, в яких багато чого можна навчитись та думки яких можуть змінити Наше ставлення на стосунки людини та природи. Нижче скорочений вільний переклад інтерв’ю з Денісом Медоузом, яке було розміщене на сайті Transition Culture (18 вересня 2006 року).

Деніс Медоуз розповідає про можливий колапс людської цивілізації, шляхи рішення наявних проблем, алкоголізм та методи впливу на розвиток екологічної свідомості суспільства.

На Вашу думку, досягнення максимально можливого рівня добування нафти й постійне підвищення ціни це криза чи нагода для важливих змін?

Й те, й інше. На мою думку, в майбутньому ця ситуація наблизить нас до катастрофи. Теоретично ми можемо використати “нафтову кризу” для концептуальних змін суспільної свідомості… але на практиці нам цього не вдасться зробити. “Нафтова криза” - це реальність. На практиці багаті та могутні візьмуть все, що можна буде взяти, не сильно турбуючись про бідних та слабких. Що буде після того, важко сказати.

(more…)

ЄВРО 2012. Навіщо розмови про екологізацію?

Green EURO 2012

Здавалося б, у період, коли польська преса пише про можливість перенесення всіх матчів майбутнього ЄВРО 2012 до Польщі, українські чиновники збираються на чергові наради й звинувачують кого тільки можна у затримці підготовки до ЄВРО 2012, а Григорій Суркіс закликає перейти врешті решт від балачок до реальних дій, не час говорити про екологізацію ЄВРО 2012. (Нагадаю, що екологічні організації України виступили із закликом про екологізацію ЄВРО 2012. Ознайомитись з їх позицією та підписати петицію “Екологізація процесу підготовки та проведення Чемпіонату Євро 2012″ можна тут.) Скажу, що для подібних розмов не лише час - вони просто необхідні. Нижче 5 причин, чому я так думаю.

1. Питання дружнього ставлення до навколишнього природного середовища є дуже важливим для Європи та європейців. За даними Eurobarometer 95% мешканців Європейського Союзу вважають проблеми охорони природи важливими, а дві третини – дуже важливими. 78% європейців вважають, що уряд має виділяти додаткові кошти на вирішення проблем охорони довкілля, навіть якщо це призведе до скорочення певних економічних показників. То ж, хіба можна проводити чемпіонат Європи без врахування думки європейців?

(more…)

Чому потрібен податок на вуглець?

Податок на вуглець

Екологічні податки вважаються ефективним інструментом екологічної політики й активно застосовуються для боротьби із забрудненням навколишнього природного середовища у багатьох країнах західної Європи. Податок на вуглець, як різновид екологічного податку, має на меті зменшити викиди парникових газів шляхом врахування вартості забруднення довкілля у виробництві та споживанні. Здавалося б дуже позитивне нововведення… Але й противників подібної екологізації податкової системи завжди знайдеться чимало.

Мабуть, найпершим їх аргументом буде те, що екологічні податки зруйнують ресурсо- та енергоємні галузі промисловості України: металугію, хімічну промисловість, енергетику.

Я й раніше не погоджувався з цим аргументом, а після прочитання одного з номерів журналу “Кореспондент” з рейтингом 50 найбагатших українців (червень 2008 року) моя впевненість у необгрунтованості подібних заяв зросла ще більше.

Ось кілька фактів (Кореспондент, №22 від 14 червня 2008 року):

(more…)

Яка екологічна проблема об’єднає українців?

Перш за все хочу нагадати про конкурс “Знай в обличчя”, де Вам пропонується назвати ім’я відомого еколога або активіста екологічного руху. Завтра вже з’явиться нове запитання та новий відомий еколог. А сьогодні підказка! Жінка, що зображена на фото, пов’язана одночасно і зі словами, і з мовчанням! Слова ті були записані й наробили чимало галасу кілька десятків років тому. Надсилайте свої варіанти й отримуйте в подарунок екологічну торбу.

Тепер повернемось до екологічних проблем… До екологічних проблем, які найбільше обговорюються в світі, я б відніс зміну клімату та втрату біорізноманіття. Причому саме зміну клімату, багато розумних та відомих людей, зокрема й керівник UNEP, Ахім Штейнер, вважають такою, яка зможе об’єднати людей та змінити ставлення до природи. Відповідно на ці проблеми виділяється найбільше коштів, саме цим екологічним проблемам приділяють увагу неурядові організації та науковці всього світу. А що ж в Україні?

(more…)