Готуй воза взимку, а сани влітку… Закінчується осінь, але час думати вже про наступну. Національний екологічний центр України та Дружина охорони природи м.Києва «Зелене Майбутнє» виступають з ініціативою відмови від спалювання листя, стерні та сухої трави на загальнодержавному рівні. Блог про хорону довкілля підтримує дану ініціативу й закликає до цього своїх читачів. Як? Читайте на сайті НЕЦУ за вказаним вище посиланням.

Не буду писати про шкідливість для довкілля спалювання у великих масштабах рослинних відходів. Кожен, хто змушений був замість насолоди від вечірньої прохолоди терпіти запах диму, може й сам це  уявити. Хто хоче деталей - читайте кроки екологічної грамотності на сайті “Природа України”.

Шляхи вирішення проблеми

Напишу лише коротко, аби читачі знали, що вони існують. Деякі моменти стали відкриттям й для мене.

(more…)

Малюнок getentrepreneurial.com

Зацікавив заголовок? На Вашу думку в Україні багато екологічних проблем? Думаю, що так.

Це добре чи погано? Звичайно, що погано!

Але що означає велика кількість екологічних проблем для активної думаючої людини? На мою думку, це означає лише те, що ці екологічні проблеми потрібно вирішувати. Ваші думки очікую в коментарях.

Коли хто-небудь з українських чиновників хвалиться вирішенням тієї чи іншої екологічної проблеми, я це сприймаю з таким же подивом чи радістю, як би сприймав слова матері про те, що її дитина росте чи набирає вагу.

Те ж саме можна сказати про виступи українських чиновників про економічне зростання України. Українська економіка, як маленька дитина, - вона не може не зростати. Питання - за рахунок чого зростати?

Повернемося до екологічних проблем… Проблем з довкіллям в Україні справді багато. Нам вже давно час думати про їх вирішення. Кожна проблема - це можливість, можливість знайти її рішення. Вирішення проблеми - це усіх. Чим більша проблема, тим більший успіх!

Хто і в якій ролі може досягати цього успіх?

(more…)

Малюнок woodleywonderworks

Початок виглядає досить песимістичним, але дочитайте до кінця. Є місце й для оптимізму.

1. 2500 нуковців з більш ніж 100 країн світу, які працюють в складі Міжурядової комісії зі зміни клімату (IPCC), визнали, що зміна клімату відбувається, й вірогідність того, що причною зміни клімату є діяльність людства, є дуже високою.

2. Останні дослідження вказують на те, що необхідно обмежити підвищення середньої температури повітря на планеті 2 градусами Цельсія, оскільки подальше підвищення температури призведе до значного зростання ризику незворотніх та потенційно катастрофічних змін в кліматичній системі.

3. В 2005 році концентрація парникових газів (із врахуванням аерозолів) в еквіваленті диоксиду вуглецю становила 375 мільйонних часток за об’ємом (0,0375%).

4. Аби мати можливість обмежити зростання температури 2 градусами Цельсія концентрація парникових газів має досягти свого піку на рівні 475-500 мільйонних часток й потім знизитися до рівня 400-450 мільйонних часток за об’ємом до 23 сторіччя.

5. Науковці стверджують, що аби досягти подібної динаміки концентрації парникових газів, викиди парникових газів мають досягти максимуму не пізніше 2020 року. А до 2050 року світові викиди парникових газів мають скоротитися щонайменше на 50% порівняно з рівнем базового 1990 року. Однак, для досягнення піку викидів у 2020 році потрібні значні скорочення викидів розвинутими країнами, й на сьогодні існують сумніви щодо можливості такого досягнення.

(more…)

Я дуже рідко читаю книги. За останні три роки я прочитав їх, мабуть, не більше 10. Але зараз, як трапиться вільна хвилина, читаю одну дуже цікаву книгу, придбану вже, мабуть, рік тому при знайомстві з книгарнею “Смолоскип”. Книга має назву “Якість економічного зростання” (The Quality of Growth - повний текст англійською), й, як сказано в анотації, є результатом дослідницької роботи низки проектів Світового банку. Книгу писали розумні люди й про розумні речі.

Одним з ключових моментів вступної частини книги є теза про розмежування поняття економічного зростання та економічного розвитку. Перше вимірюється головним чином простими економічними показниками (найчастіше ВВП), які подаються суспільству через ЗМІ в якості здобутків урядів, прем’єрів та прем’єрок. Про друге, яке, насправді є поняттям значно ширшим, охоплює не лише економічний вимір, а й вимір соціальний, екологічний й загалом багато в чому перегукується з поняттям сталого розвитку в пресі можна почути значно рідше.

(more…)

Даним постом я продовжую публікувати інтерв’ю з людьми, які мали або мають великий вплив на розвиток екологічного руху та міжнародної екологічної політики, з людьми, в яких багато чого можна навчитись та думки яких можуть змінити Наше ставлення на стосунки людини та природи. Нижче скорочений вільний переклад інтерв’ю з Денісом Медоузом, яке було розміщене на сайті Transition Culture (18 вересня 2006 року).

Деніс Медоуз розповідає про можливий колапс людської цивілізації, шляхи рішення наявних проблем, алкоголізм та методи впливу на розвиток екологічної свідомості суспільства.

На Вашу думку, досягнення максимально можливого рівня добування нафти й постійне підвищення ціни це криза чи нагода для важливих змін?

Й те, й інше. На мою думку, в майбутньому ця ситуація наблизить нас до катастрофи. Теоретично ми можемо використати “нафтову кризу” для концептуальних змін суспільної свідомості… але на практиці нам цього не вдасться зробити. “Нафтова криза” - це реальність. На практиці багаті та могутні візьмуть все, що можна буде взяти, не сильно турбуючись про бідних та слабких. Що буде після того, важко сказати.

(more…)