Час зважати » інтерв’ю

Екоподкаст #1. Greencubator. Що це й навіщо?

Kolia Shlapak — Wed, 19 Aug 2009 07:55:29 +0000

Це перший подкаст на Блозі про охорону довкілля. Його появі я завдячую прекрасній ініціативі Greencubator. Greencubator - це програма підтримки енергетичних інновацій, яка має на меті всіляко допомагати перетворенню України на конкурентноздатну державу саме через енергетичні інновації.

Ініціатива Greencubator була започаткована менш, ніж півроку тому, але вже встигла організувати конференцію “Енергоефективні університети” та анонсувати ще одну не менш цікаву подію “Greencubator Energy Camp“. Саме розмову з ініціаторами та натхненниками програми підтримки енергетичних інновацій Greencubator Ви маєте можливість почути у першому подкасті на Блозі про охорону довкілля.

Розмова про Greencubator, енергоефективні університети, блоги та інші соціальні медіа, газове лоббі, роль журналістів в поширенні екологічної свідомості та багато чого іншого.

Розмова із Зінченком Романом (керівник проекту), Зінченком Андрієм, Віктором Колесником та Анною Яковенко. Більше про команду Greencubator’а можна дізнатися тут.

Велика подяка команді Greencubator’а за організацію запису подкаста до допомогу в його обробці.

Завантажити у форматі .wav
Greencubator Story

Якість запису сильно не критикуйте, запис проводився у форматі скайп-конференції, й робили ми це вперше. Поради приймаються :).

Про EnergyCamp

Під час greencubator EnergyCamp будуть презентації формату TED, обговорення, спілкування за чаєм/кавою/пивом, демонстрації монтажу геліоколекторів, сонячних батарей та вітряків, перегляди фільмів пов’язаних із основними темами обговорення.

В події візьмуть участь:

* Андрій Музика, заступник голови правління акціонерної компанії “Квазар” (Другий в Європі виробник сонячних батарей)
* Юрій Фаворський, засновник компанії “Аванте” (Український постачальник рішень в сфері вітроенергетики)
* Представники atmosfera.ua
* Дмитро Лукомський автор блогу присвяченого сонячній енергетиці (http://solareview.blogspot.com)
* Будемо раді бачити Вас

Теми, які ми пропонуємо до обговорення:

* Альтерантивна енергетика – як працюють її технології? Які зміни в суспільних та ділових практиках вона несе із собою? Чи є в Україні технології, люди та капітал для її запровадження альтернативної енергетики?
* Е3 – енергетика, економіка, екологія – як вони повинні взаємодіяти? Чи можемо ми мати вдома світло й тепло і водночас дихати чистим повітрям?
* На яких засадах нам потрібно виховувати дітей для нового способу енергетичної взаємодії і побудови кращого середовища? Як змінити систему освіти для енергоефективності?
* Електричний автомобіль – чи можемо ми собі це дозволити? Які технічні та економічні проблеми стоять на шляху автомобіля із нульовими викидами?
* “Зелений тариф”: що це таке, який механізм його дії і кому він вигідний? Чи отримав хтось в Україні гроші по “зеленому тарифу”? Що потрібно для того щоб отримати?
* Якщо Ви вважаєте, що ми незаслужено оминули або забули про якусь тему – запрошуємо її додати до цього списку.

Дата:

Останні вихідні серпня (29-30 серпня)

Місце:

Розташування greencubator EnergyCamp ми ще вибираємо. Якщо Ви маєте на приміті хорошу місцину за 30 хвилин їзди від Києва поряд із річкою чи озером, на якій могли б розміститись 50 наметів – будемо вдячні за підказку. Про місце проведення greencubator EnergyCamp ми повідомимо Вас за кілька днів.

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Що таке органічні продукти та чи є вони в Україні?

Kolia Shlapak — Fri, 05 Jun 2009 15:45:23 +0000

Всі, хто бував за кордоном, мабуть, помічали в магазинах наліпки чи таблички біля продуктів з написом organic.

Органічні продукти – це продукти, вирощені у відповідності з певними стандартами, які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, а також забороняють використання генетично-модифікованих продуктів (ГМО).

Сьогодні ми поговоримо про органічні продукти в Україні з генеральним менеджером Міжнародної громадської асоціації учасників біовиробництва «БІОЛан Україна» Костянтином Яковчук-Бесарабом.

- Костянтине, коли, чому та як Ви долучилися до ідеї поширення органічних продуктів в Україні?

Мені особисто цікава ідея здорового харчування і здорового способу життя – ще із часів, коли виконував обовязки Голови виконавчого органу Пласту НСОУ. Займаючи посаду Генерального менеджера Асоціації «БІОЛан Україна» з березня 2009 року, мені випала виняткова можливість взяти безпосередню участь у впровадженні цієї ідеї у життя. Більш того, у зв’язку з попитом на органічну продукцію у всьому світі та в Україні зокрема, була оновлена стратегія діяльності Асоціації на органічному вітчизняному ринку, виокремлені пріоритетні напрямки діяльності на наступні кілька років.

- Вище йшлося, що органічні продукти мають відповідати певним стандартам. Хто в Україні встановлює ці стандарти та хто контролює їх дотримання?

Дотримання стандартів продуктів харчування контролює Держспоживстандарт України. Проте, оскільки на державному (законодавчому) рівні поки чітко не визначено, що є “біо-”, “еко-”, “органічним” тощо продуктом харчування, то дотримання органічних принципів ця організація не відстежує, а лише дбає про відповідність якості продуктів існуючим державним стандартам. Хоча, потрібно визнати, що обов’язкове маркування вмісту ГМО у продуктах харчування – це крок у правильному напрямку.

Якщо говорити саме про органіку, то стандарти Асоціації «БІОЛан» на даний момент є першими і єдиними стандартами зразка європейських асоціацій виробників органічних продуктів харчування. Їх називають нашими «приватними стандартами», проте саме із таких правил свого часу і постали єдині стандарти для органічної продукції ЄС – ініціатива йшла саме від споживачів та виробників продукції. Перші хотіли споживати екологічно чисту продукцію, інші – її виробляти, дбаючи про навколишнє середовище. Стандарти, котрі використовують члени Асоціації «БІОЛан», були розроблені за допомогою авторитетної асоціації «БІО Свіс», і впроваджуються за підтрмки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва (ШАРС).

- А яка частка із вироблених в Україні органічних продуктів споживається в Україні? І, загалом, які українські органічні продукти можна знайти в Україні?

Історично склалося так, що Україна була великим виробником продуктів харчування, і країною із великим агропотенціалом. Не є винятком і органіка. Дійсно, в Україні виробляються тисячі тон зернових та бобових із органічним статусом, проте переважно це продукція, яка йде на експорт.

Натомість «БІОЛан» бачить свою місію у тому, щоб розвивати внутрішній ринок. За допомогою Асоціації станом на даний момент споживачі мають можливість купити органічні крупи, фрукти та овочі. Ми працюємо над розширенням асортименту, і сподіваємося найближчим часом також надати можливість споживачам купувати органічні молочні продукти, таким чином формуючи «повний споживчий кошик», паралельний до середньостатистичного неорганічного «споживчого кошик». У планах також урізноманітнення ассортименту, що дозволить споживачеві мати змогу порівнювати, та надасть свободу вибору між органічним та традиційним.

- Як і де їх знайти, Костянтине? Чи можна їх замовляти безпосередньо у господарств, які їх вирощують?

Замовляти у господарств – це один із варіантів того, як огранічна продукція може потрапити на стіл до споживачів. За такою схемою часом працюють фермерські господарства за кордоном ¬– коли до них приїзджає покупець, фермер у його присутності йде на поле, зриває плоди, зважує, і продає. Проте такий варіант має свої недоліки, бо тривалий у часі, і переважно є частиною туристичної індустрії.

Думаю, не викликає сумнівів те, що доступ великої кількості споживачів до якісних продуктів можливий лише через спеціалізовані магазини та супермаркети, які у своєму асортименті мають органічну продукцію. Наприклад, супермаркети деяких європейських країн конкурують за виробників, щоб мати можливість покращити свій асортимент, і надати можливість покупцям купувати кращі продукти саме у їхній мережі.

В Україні органічні продукти можна купити у супермаркетах мережі «Метро» (по всій Україні), «Чумацький Шлях» (Київ), та магазинах «Натур Бутік» (Київ) під ТМ «Жменька», ТМ «Перевірено». Цього року запланований також вихід на ринки міст Одеса та Дніпропетровськ. Проте «БІОЛан» відкритий для пропозицій та співпраці також із іншими регіонами. Унікальність органічної продукції у тому, що вона абсолютно безпроблемно уживається як на полицях супермаркетів, так і у малих магазинах.

- Що робиться для того, аби ці продукти було легше шукати у магазинах? Реклама, просвітницька робота, спеціальне маркування?

Як показав досвід попередніх років діяльності, витрати на рекламу у тому сенсі, у якому його вживають традиційні та масові виробники, «БІОЛан» собі дозволити не може. А ми – найдієвіша асоціація. Веду до того, що неприбуткові організації не можуть фінансувати рекламу на потрібному рівні із метою «просування» певної продукції.

З іншого боку, таке просування і не потрібне. Це також прояв «органіки», чистоти та дідівських методів – відсутність інформаційного тиску. Людина їсть, не тому, що «прикольний хруст», а тому, що хоче їсти, і п’є не для того, щоб «не дати собі засохнути», а тому, що хоче пити.

Ми робитимемо більший акцент на свідомість споживачів. Вона дійсно зростає – ми вже перестали обирати продукти харчування за яскравістю етикетки. Ми читаємо, що написано із зворотнього боку. Ми хочемо споживати здорову їжу, і бажаємо цього нашим дітям. Саме тому останнім часом у супермаркетах почалася мода (чи, як кажуть, «тренд») на «еко-», «біо-», різного типу «натуральні», на «артезіанській воді» і т. д. продукти. Кілька днів тому я повернувся із Польщі, де відбувався черговий Форум органічного маркетингу для країн Східної Європи. Наші сусіди нас у чомусь випереджають – переважно у відлагоджених схемах виробництва та споживання, більшій частині місцевого ринку органічних продуктів, кількості та різноманітності напрямків підприємництва, котрі залучають органічну продукцію тощо. Проте мають таку ж саму проблему, як і ми – навіть у вишуканих ресторанах та магазинах преміум-класу власники та продавці не завжди добре розуміють, що таке органіка. Це єднає їх із власниками схожих установ «бюджетного» класу.

Висновок тут може бути тільки один – людина мусить сама захотіти знати. Ми у цьому допомагатимемо. Цього тижня стартуємо оновлений сайт, і намагатимемося зробити його максимально інформативним для кожного, хто шукає інформацію про органічну продукцію. У випадку, якщо читачі цих рядків не знайдуть на ньому інформацію, на яку сподіваються – заохочую написати відгук на адресу media [at] biolan.org.ua.

Стосовно спеціального маркування – так, таке є. З метою засвідчення дотримання наших стандартів, ми використовуємо знак «БІОЛану», котрий можна знайти на всіх продуктах, виробниками яких виступили члени Асоціації.

- Чи є знак «Екологічно чисто та безпечно» на продуктах харчування ознакою того, що продукт органічний?

На жаль, мені складно відповісти на це запитання, оскільки я досі жодного разу не бачив такого маркування на продуктах харчування (ми намагаємося моніторити появу нових маркувань на харчових продуктах). Вважаю, що кожен споживач вирішить для себе сам на підставі зібраної інформації, чи вартий довіри той чи інший знак.

- І наостанок про Вашу асоціацію «БІОЛан». Скільки виробників до неї входить? Яка орієнтовно це частка від усіх українських виробників?

На сьогодні до складу Асоціації входять 143 члени, з яких 54 – фермери, які займаються органічним виробництвом. Крім виробників до Асоціації також належать переробні підприємства, дистриб’ютори, наукові та громадські організації. В Україні діють ще кілька асоціацій, котрі також мають близько сотні членів. Проте про частку від усіх виробників органіки сказати досить важко, оскільки немає точних даних про великих виробників органічної продукції на Сході та Півдні України, котрі напряму займаються продажем власної продукції на експорт. За нашими даними, по чисельності фермерів ми займаємо 1/4 всієї кількості, проте за підсумком продуктів харчування, вироблених фермерами, ми впевнено тримаємо перше місце, і зупинятися на досягнутому не збираємося.

Залишається побажати успіху та подякувати за цікаву розмову! Відтепер читачі блогу знатимуть, де шукати органічні продукти та, сподіваємось, стимулюватимуть розвиток органічного сільського господарства. Варто зауважити, що органічні продукти – це не лише здоров’я нас з Вами, це здоров’я землі, води й усього живого.

Читайте також:

Органічні продукти в Україні

Органічні продукти в українських магазинах

___________

Реклама

Пока решают судьбу игорного бизнесса, можно поискать удачу в интернете: казино рулетка и казино онлайн

replica fake watch

Схожі повідомлення

Генетично модифіковані організми. Цитатник (3)

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Сонячна енергетика в Україні: бути чи не бути?

Kolia Shlapak — Fri, 15 May 2009 18:06:41 +0000

До Вашої уваги інтерв’ю з Дмитром Лукомським, автором дуже цікавого блога про сонячну енергетику, який я відкрив для себе зовсім нещодавно. Дмитро має чималий досвід в сфері сонячної енергетики, тому переконаний Вам, як і мені, буде цікава ця розмова. Більше про автора блога про сонячну енергетику читайте тут.

Дмитро, дякую, що погодилися дати невеличке інтерв’ю для блога про охорону довкілля. Розкажіть, коли Ви вперше стикнулися з сонячними батареями та чому Вас зацікавила ця технологія.

Микола, по-перше, теж хочу подякувати вам за пропозицію щодо цього інтерв’ю. Щодо сонячної енергетики, то я дійсно вже давно професійно займаюся цією тематикою. Вперше я почув про можливість отримувати електричний струм із перетворення сонячного світла, навчаючись в Національному технічному університеті України „КПІ”, ще наприкінці 1990-х років. Але серйозне знайомство з сонячними батареями в мене відбулося лише в 2003 році, коли я кілька тижнів навчався в університеті м Кардиф, що знаходиться у Великобританії. Тоді я вже пропрацював близько двох років в сфері виробництва сонячних елементів, та поїхав до Уельсу, щоб розібратися у тонкощах виробництва сонячних батарей. Ця технологія була цікава тим, що дозволяла розширити перелік продукції нашої компанії та суттєво збільшити прибутковість нашого виробництва.

Перше ж професійне знайомство з сонячною енергетикою почалося для мене наприкінці 2001 року з моменту мого працевлаштування на роботу в ВАТ „Квазар”, що саме розпочинав тоді новий проект по створенню „сонячного” виробництва. І можу з великою гордістю зазначити, що приймав в цьому проекті безпосередню участь майже 6 років з самого першого дня його існування. Крім того, на протязі 2001- 2006 років я підготував і захистив кандидатську дисертацію на тему керування параметрами сонячних елементів. Тобто досить значний період свого життя я постійно займався різними питаннями, пов’язаними з сонячними батареями.

В новоприйнятому законі про зелений тариф не обійшли увагу й сонячну енергетику. Чи значить це, що в Україні є люди, які готові вкладати гроші у виробництво електроенергії за допомогою цих технологій?

На жаль, я глибоко сумніваюся, що саме сьогодні в Україні є багато людей, що зацікавлені заробляти на сонячній енергетиці. І новий закон мало що змінить в цьому питанні. На сьогодні реалії такі, що виробництво кремнію, пластин та сонячних елементів потребує значних капіталовкладень (вільних грошей в умовах кризи ні в кого немає), а виробництво сонячних батарей і систем є досить малоприбутковим. Ці фактори вкупі з відсутністю серйозної державної підтримки суттєво обмежують будь-які ініціативи бізнесу в цій індустрії. Але я не сумніваюся, що через 1-2 роки ситуація зміниться, і ми почнемо розвивати сонячну енергетику як це вже зробили Німеччина, США, Японія, Іспанія та почала нещодавно робити Росія.

Власне, на Вашому блозі є звернення до потенційних інвесторів, які готові вкласти гроші в сонячну енергетику в Україні. Який етап виробництва сонячних модулів найбільш реально запровадити в Україні: виробництво кремнію необхідної якості, виробництво сонячних елементів, виробництво сонячних модулів? Чи можливо в Україні створити повний цикл виробництва сонячних батарей?

Так, в Україні реально створити повний цикл виробництва – від кремнію до готових сонячних систем. Науковий та кадровий потенціал в нас досить великий. Питання лише за наявністю коштів та бажання їх вкласти в сонячну енергетику.

А як щодо промислової електростанції? Чи можна в Україні очікувати появу сонячної електростанції потужністю, скажімо, від 10 МВт?

Без державної підтримки цього проекту – ні. І основна причина цьому – сонячна електростанція досить дорога іграшка в наших широтах. Та і потреби такої я не бачу. Давайте краще будемо виробляти необхідне обладнання та комплектуючі для сонячних електростанцій.

Я тільки за :). Промислова електростанція зачекає. А от встановлення сонячних батарей на приватних будинках, готелях й т.п. не є вже дивиною в Україні. Наскільки я розумію, вони можуть використовуватися лише як додаткове джерело електроенергії, так?

Якщо підходити раціонально, то саме так. Сонячні батареї доцільно використовувати разом з вітрогенераторами для так званого резервного енергозабезпечення споживачів. Але у випадку, якщо будинок розміщений в віддалених районах без існуючої лінії електропередач, то така альтернатива може стати найбільш вдалим рішенням. Як приклад наведу проект забезпечення сонячною електроенергією бази на відомому всім острові Зміїний. До цього туди по морю возили дизпаливо для генератора. Всі витрати на транспортування призводили до дуже високої вартості генерованої електроенергії, яка була дійсно „золотою”. В їхньому випадку повний перехід на сонячні системи став чи не єдиним вирішенням тієї проблеми.

За який час реально окупиться купівля сонячної батареї для приватного будинку? В яких областях це робити доречно? А мешканцям яких навіть не варто думати про сонячні батареї?

Важко сказати однозначно. Термін окупності залежить від багатьох факторів, серед яких найбільш важливими є ціна 1 Вт потужності інстальованої системи, ціна традиційної електроенергії, річна інсоляція в конкретній місцевості. Але однозначно можу сказати, що сьогодні це буде доречним для нас лише за умови державного субсидіювання виробництва сонячної електроенергії громадянами як це відбувається в тій же Німеччині.

Дуже дякую, Дмитре, за відповіді. Думаю, дехто з читачів таки задумається, чи не придбати собі сонячну батарею. Або, можливо, вкласти гроші у цю справу :).

Дякую і вам за цікаві та професійні питання.

Хочете знати більше про сонячну енергетику? Читайте:

Блог “Солнечная энергетика”

Що таке сонячна енергетика і чи потрібна вона сьогодні Україні?

Сонячні батареї

_____________

Реклама

одноклассники ру - место встречи друзей… или траты времени :).

энергонезависимость - это не трата денег, это инвестиции, которые окупятся сторицей

компьютерное обслуживание - всё, что нужно Вашему компьютеру

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Хочете дізнатися більше про енергетичну ефективність?

Kolia Shlapak — Tue, 14 Apr 2009 15:05:15 +0000

До Вашої уваги чергове цікаве інтерв’ю. На запитання відповідає авторка Блога про енергетичну ефективність, який я рекомендую читати всім!

Привіт, Світлано! Розкажи кілька слів про себе для читачів блога про охорону довкілля. Чим займаєшся? Які інтереси?

Привіт:) Навчаюся зараз на п’ятому курсі, влітку маю отримати диплом спеціаліста. Знаходжуся у підвішеному стані, перспективи працевлаштування туманні, отже, займаюся інтенсивно блогом, поки маю час на такі речі…

Як ти вирішила завести блог? Чому саме про енергетичну ефективність?

Так само, як, напевно, і більшість - випадково натрапила в інеті на якісь статті про тематичний блогінг. Стало цікаво, що ж воно таке. Останньою краплею став блог Ярослава Федорака “Українська блогосфера“, який я, напевно, перечитала тоді весь .
Нетрадиційна енергетика - це моя спеціальність. Я обрала саме цю тематику, тому що мені здається важливим і корисним поширювати інформацію про енергоефективні технології. Щоб люди, яких це цікавить, мали куди зайти та подивитися необхідну інформацію. Адже ця ніша в Укрнеті порожня.

До того ж, кожна стаття на блозі - це і для мене самої щось нове. Ведення блогу - це спосіб бути у курсі подій.

Що ти очікуєш від блога? Від читачів?

Хотілося б створити навколо блогу спільноту зацікавлених людей і, можливо, спеціалістів.

Твій блог досить молодий, чого нам очікувати від нього? Які теми плануються висвітлюватися? Які з вже написаних публікацій тобі подобаються найбільше?

Так, блогу зараз близько місяця. Нещодавно переглядала статистику блога, і найбільш корисними для читачів виявилися статті “Вітряки та сонячні батареї: дозволи та податки” і “Саморобний вітряк vs фабричний”. Ними цікавилися найбільше. На блозі поки що переважають статті про енергозбереження та вітряки, але я ще хочу приділити більше уваги сонячній енергетиці, тепловим насосам, іншим незвичним для нас способам отримання енергії… Щомісяця хочу робити огляд новин (сподіваюся, буде про що писати).

Світлано, чи можна, на твою думку, успішно використовувати соціальні медіа, в тому числі й блоги, для поширення екологічної інформації в Україні?

Мені здається, що можна. Як приклад - та ж сама акція “Година Землі“. Інформація про неї так активно поширювалася у блогах та інших соціальних медіа, що дехто навіть називав це “ще одним блоговим флешмобом”.
Соціальні медіа - дуже гарний інструмент для впливу на емоційну сферу людини. У нашій країні немає жорстких законів про збереження довкілля, утилізацію сміття, збереження ресурсів. Тому для того, щоб люди більше уваги приділяли цим питанням, необхідно створювати в них позитивну мотивацію. Людина має відчувати, що коли вона замінює лампи на енергозберігаючі, садить дерево, вимикає непотрібне світло, вона робить щось корисне для планети і для себе.

Чи можуть вони бути кращим та більш ефективним джерелом екологічної інформації, ніж професійні медіа?

На мою думку, у якості джерела інформації соціальні медіа не можуть конкурувати із професійними. Вони гарні саме для створення у аудиторії емоційного відклику, мотивації до конкретних дій, можуть викликати інтерес до якогось питання або до екологічної тематики в цілому. Але за більш докладною інформацією людина все ж таки звернеться до професійного джерела. І це буде правильно.

До речі, які видання (журнали, газети, сайти), як на тебе, найкраще висвітлюють питання охорони довкілля?

Я не еколог, тому не дуже розуміюся на цьому. Необхідну екологічну інформацію отримую, як правило, з сайту Екоклубу “Зелена хвиля” та Блогу про охорону довкілля. Читаю й інші екологічні блоги: “Природа України” (http://pryroda.in.ua/), “Екологія життя” (http://www.eco-live.com.ua/), Экотоп (http://ecotop.com.ua/). Нещодавно натрапила на російський ecogeek.ru. Це такий собі проект ентузіастів, які пишуть про цікаві інновації у охороні довкілля. У моїй вузькій тематиці гарних ЗМІ ще менше. Знаю лише журнал “Зелена енергетика” (але це, переважно, дайджест новин) та новинний блог “Солнечная энергетика” Дмитра Лукомського (solareview.blogspot.com).

Дякую дуже за інтерв’ю, Світлано! Бажаю успіху тобі й стрімкого розвитку твоєму цікавому блогу!

Взаємно;)

Реклама

____________________

Как много в нынче “хочу”: “хочу похудеть” - кричат весной девушки, хочу “mba в украине” кричат юноши, хочу… Я вот не отказался бы от watch replica!

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Як народжуються унікальні екологічні торби?

Kolia Shlapak — Sun, 08 Mar 2009 03:36:39 +0000

Перш за все, хочу привітати всіх дівчат/жінок зі святом 8 березня! Щастя, кохання й посмішок Вам!

У святковий день хочу опублікувати цікаве інтерв’ю саме з представницями прекрасної половини людства :).

Наташа, Міла та Оксана. Дівчата мешкають у Полтаві й із великим задоволенням роблять прекрасні екологічні торби, які у Вас буде нагода переглянути нижче!

Зліва на право: Наташа, Міла, Оксана

Привіт, дівчата! Розкажіть кілька слів про себе: чим займаєтесь, де познайомилися?

О: Міла з Наташею давні друзі, з трьох років разом )) Ми з Натахою одногрупниці, екологи за фахом. За студентських років часто збиралися великою компанією, де подруги подруг є твої подруги, а зараз так сталося, що багато часу проводимо саме втрьох.

Міла – інженер-електронік, дуже позитивна і спокійна. Натаха – розсудлива і творча.

Н: Оксана в нас життєрадісне руде.

Як Вам прийшла в голову ідея робити екологічні торби?

Н: Всі дороги ведуть в Європу. Оксана з Німеччини привезла мені торбу, на яку я успішно поставила пляму, ніяк не могла вивести і страждала, залишившись без такої потрібної речі, бо пакетів ніколи не любила. Оксана не бажала більше ділитися )) і подарувала на день народження власноруч пошиту торбу, яку я вирішила розмалювати. Потім була акція «Торба – природі» від «Крихітки Цахес» і багато розмов навколо торб. Від розмов перейшли до діла і пошили-розмалювали торбу другу на День Народження.

Як Ви розподіляєте обов’язки між собою? Чи все робити разом? Хто вигадує Ваші креативні сюжети, унікальні для кожної торби? Хто малює?

М: Обов’язки ніхто не розподіляє. Кожен займається тим,чим хоче. Наташка вигадує сюжети, малювати завжди збираємося втрьох, шиє той, хто хоче чи кого змусимо (жартую). Бувало, сидимо над однією з пензликами всі разом, а інколи виготовимо три торби і кожен свою розмальовує. Завжди по-різному, по настрою. Головне із задоволенням.

Зазвичай торба виготовляється для когось конкретного. Тому і малюнки унікальні. Обираються такі, що характеризують людину, відображають її нутро або захоплення, або наші асоціації з нею.

Чув, що більшість торб Ви даруєте? Принаймні так починалося. Не шкода праці своєї? Чи Ваше захоплення вже переросло у більш серйозне й професійне заняття? Екологічний бізнес?

Н: Так, даруємо. Ми не робимо торби просто так, щоб було, чи щоб продати. Завжди для когось конкретного і завжди це були подарунки. Праці не шкода, навіть навпаки, гордість за те, що людина любить подаровану торбу, ходить з нею, хвалиться. До екологічного бізнесу ще далеко, але ми думаємо про це.

Які на Вашу думку, основні переваги бавовняних торб перед пластиковими?

О: Головне – це екологічність. Вони не наносять шкоду довкіллю ні в процесі виробництва, ні під час використання, ні при утилізації, оскільки виготовлені з натуральних матеріалів. Зручність і довговічність – у торби міцні ручки, не повинне лопнути дно, торбу можна зробити саме тобі потрібного розміру і форми. Економія – одна торба може замінити безліч пластикових. Естетичне і моральне задоволення, оскільки твоя торба є унікальною, твоєю.

Й на останок, як думаєте, яким чином можна привчити українців користуватися бавовняними торбами? Що для цього потрібно?

Популярність, статусність. Потрібно, щоб люди, яких наслідують, з яких беруть приклад, популяризували торби. Потрібно, щоб в супермаркетах поряд з пластиковими пакетами пропонувалися полотняні торби. Щоб українці усвідомили, що використання пластикових пакетів є небезпечним і незручним.

Чи можна у Вас замовити торбу, присвячену Годині Землі?.. Всесвітній кампанії, яка покликана звернути увагу до проблеми зміни клімату й показати, що зусилля кожного, об’єднані разом можуть принести зміни.

Так ) із задоволенням.

Бажаю успіху Вашим починанням й всього Вам найкращого!

Дякуємо )

Читайте також:

Екоторби від Екоклубу Зелена Хвиля

______________

Реклама

Люди любят мечтать. Кто-то мечтает обыграть казино, у кого-то в голове “Недвижимость Одесса“. Воплощение мечты начинается с малого. И заказ сайта - это тоже неплохое начало для воплощения мечты

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Екологічний бізнес. 75 способів заробляти гроші й зберігати довкілля

Kolia Shlapak — Wed, 12 Nov 2008 18:32:07 +0000

На блозі про охорону довкілля продовжується публікація цікавих, на мою думку, інтерв’ю з цікавими людьми.

Нагадаю про попередні два:

- Песимізм Деніса Медоуза. Поза межами, інтерв’ю з Денісом Медоузом;

- 5 червня - Всесвітній день навколишнього середовища, інтерв’ю з Ахімом Штейнером, виконавчим директором Програми з охорони навколишнього природного середовища ООН (UNEP);

Сьогодні ж, до Вашої уваги інтерв’ю з Гленом Кростоном (Glenn Croston), біологом та автором книги “75 ідей для старту бізнесу, що приноситеме гроші й зберігатиме природу” (”75 Green Businesses You Can Start to Make Money and Make a Difference.”).

В своїй книзі Глен розглядає шляхи вирішення екологічних проблем через призму бізнесової діяльності. Пам’ятаєте, про щось подібне я писав в пості “Екологічна проблема як шлях до успіху “?

Оригінал інтерв’ю тут. Переклад може бути не дослівним й дещо скороченим.

Глен, ти науковець. Як сталося, що ти вирішив написати цю книгу та розповісти про подібні бізнесові можливості?

Як біолог я часто стикався з інформацією про екологічні проблеми й мене сильно хвилює питання впливу бізнесової діяльності на природне середовище. І як у батька у мене є сильний мотив, аби намагатися щось змінити.

Я досліджував різні екологічні проблеми, й замість того аби просто фокусуватися на їх вивченні я намагався знайти можливості для підприємців запропонувати їх рішення. Власне саме так і побудована вся книга.

Ми маємо значні потреби у чистій воді і в збереженні водних ресурсів у різних частинах світу. Тому у книзі є окремий розділ, присвячений можливостям для покращення водопостачання…

Інший розділ присвячений екологічому будівництву. Якщо ми маємо проблеми з енергоефективністю наших будинків, то разом з тим ми маємо можливості для того, аби запропонувати рішення. Те ж саме можна сказати про забезпечення енергоефективного освітлення…

Насправді, навколо кожної проблеми є достатньо можливостей, аби побудувати свій бізнес.

Чи можна сказати, що бізнесові ідеї у твоїй книзі є новими бізнесовими ідеями, які виникли при розгляді шляхів вирішення екологічних проблем? Чи це лише традиційні бізнесові напрямки, які просто набули екологічного аспекту?

Я б сказав й те, й інше. Деякі речі, описані в книзі, є дуже іноваційними, бізнес лише починає їх втілювати в життя… Інші є більш екологічними варіантами традиційного бізнесу…

Чи може будь-який бізнес бути екологічним?

Я думаю, що так. Важко сказати, що є екологічним бізнесом, а що не є таким… Я думаю, що ми не можемо чітко розмежувати екологічний бізнес та неекологічний бізнес.

Я думаю, що все це відносно й залежить від того, де знаходиться ваш бізнес сьогодні у порівнянні з тим, де він був вчора, а також від того, де знаходиться решта галузі. Якщо ви демонструєте значні покращення, й можете продемонструвати дані, які це доводять, які доводять екологічні переваги, що ви маєте, - то це є позитивним кроком. Це має бути визнано.

Жоден бізнес не є досконалим. Навіть компанії, які протягом багатьох років докладали багато зусиль для зменшення свого впливу на навколишнє середовище, не є абсолютно екологічними. Ніхто не є. Важливо знаходитися на шляху постійних покращень й мати можливість показати людям, як ці покращення впроваджуються.

Глен, з якими, на твою думку, викликами та завданнями найчастіше стикаються екологічні бізнесмени?

Я думаю їх досить багато. Люди досі мають багато неправильних уявлень. Багато людей досі вважає, що екологічний бізнес - це складно й заважає розвитку, розкіш, яку вони не можуть собі дозволити. Справді, багато людей досі не може повірити, що можна робити гарні речі й при цьому заробляти гроші. Але це відбувається кожного дня. Більше й більше підприємців у світі розвивають свій бізнес, зберігаючи природу…

Яку пораду ти можеш дати підприємцям щодо маркетингу їх продуктів та послуг?

Один з підходів, про які говорять, це підкріплення слів фактами та цифрами, якими можна пояснити екологічні переваги, які підприємці створюють та розвивають за рахунок ведення екологічного бізнесу. Не обмежуйтесь твердженням, що ваш бізнес екологічний. Покажіть це й підтвердіть результатами, які можна оцінити.

Крім того, я думаю,також корисно працювати зі своїми клієнтами та кінцевими споживачами. Проводити освітню роботу, аби інформація про те, що ви робите досягала спільноти.

Ще один шлях - не стояти на місці, продовжувати вдосконалювати свої продукти та послуги, робити їх ще більш дружніми до довкілля. Взяти для прикладу Toyota. Так, вони випустили Prius, але вони не можуть постійно тепер випускати той же Prius. Вони мають працювати далі над наступним поколінням - гібридними автомобілями…

Чим для тебе є екологічний бізнес?

… Для мене це дещо особисте. Я батько двох донечок. То ж, майбунє, те що трапиться в 2030 чи в 2050 роках, не є для мене чимось абстрактним. Це те, що дійсно глибоко мене хвилює, й хвилює, я думаю, багатьох людей.

В світі багато людей, які справді хочуть щось змінити.

_______

Висловлюйте свої думки щодо ідей Глена Кростона та екологічного бізнесу в коментарях. Як думаєте, які перспективи екологічного бізнесу в Україні?

Кожен, хто підписаний на оновлення блога через РСС або електронну пошту, із наступним постом отримає лінк на доповідь про стан екологічного бізнесу в світі у 2008 році. Підписуйтесь!

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Песимізм Деніса Медоуза. Поза межами.

Kolia Shlapak — Wed, 13 Aug 2008 12:47:17 +0000

Даним постом я продовжую публікувати інтерв’ю з людьми, які мали або мають великий вплив на розвиток екологічного руху та міжнародної екологічної політики, з людьми, в яких багато чого можна навчитись та думки яких можуть змінити Наше ставлення на стосунки людини та природи. Нижче скорочений вільний переклад інтерв’ю з Денісом Медоузом, яке було розміщене на сайті Transition Culture (18 вересня 2006 року).

Деніс Медоуз розповідає про можливий колапс людської цивілізації, шляхи рішення наявних проблем, алкоголізм та методи впливу на розвиток екологічної свідомості суспільства.

На Вашу думку, досягнення максимально можливого рівня добування нафти й постійне підвищення ціни це криза чи нагода для важливих змін?

Й те, й інше. На мою думку, в майбутньому ця ситуація наблизить нас до катастрофи. Теоретично ми можемо використати “нафтову кризу” для концептуальних змін суспільної свідомості… але на практиці нам цього не вдасться зробити. “Нафтова криза” - це реальність. На практиці багаті та могутні візьмуть все, що можна буде взяти, не сильно турбуючись про бідних та слабких. Що буде після того, важко сказати.

Якщо багаті та могутні захоплять справді багато, то зможуть підтримувати звичний спосіб життя ще протягом тривалого часу!… Не варто забувати й про інші “кризи”: кризи з водою, їжею, кліматом. Разом вони створять чимало проблем для людства… У своїх виступах я інколи кажу, що якщо уявити масштаби змін за останні 100 років у соціальній, технологічній, культурній, політичній, екологічній сферах, то вони будуть значно меншими за ті, які очікують людство у наступні років 20. Якими будуть ці зміни? Я ризикну висловити думку, що через 20 чи через 40 років (важко стверджувати конкретно) буде значно менше людей, ніж зараз. Можна говорити лише про певні припущення, а не цілісне бачення майбутнього.

В якій мірі вирішення проблеми нестачі енергоресурсів потребує дій в інших сферах?

Є 4 можливих рішення енергетичної кризи: обмеження потреб, ефективність, альтернативне паливо та культурні зміни. Найлегший та найбільш привабливий і відкритий для людства шлях є нетехнологічним. Найлегшими є етичні, культурні, соціальні та психологічні зміни! Чи під силу це Нам? Я не знаю, однак мій підхід є таким: бути обізнаним з проблемою; почати робити те, що можливо з технічного боку, аби вирішити проблему, однак бути дуже уважним, щоб не використовувати технічні рішення, які можуть негативно вплинути на довкілля й спричинити ще більше шкоди через несправедливий розподіл багатства та конфлікти; а вже потім зайнятись культурними та психологічними змінами, які є основою вирішення проблеми. Чи може планета підтримувати життя 6 мільярдів людей? Я не впевнений, але точно не може при культурі, яку ми маємо зараз.

Які, на Вашу думку, головні перешкоди на шляху до суспільства з малими енергетичними потребами?

Ключова перешкода - це недалекоглядність. З багатьох політичних, культурних та інших причин люди є дуже недалекоглядними. Це як алкоголізм. Якщо сказати товаришу, який є алкоголіком, “кинь пити, й тобі буде краще”, а його далекоглядність обмежується наступними 10 хвилинами, чи навіть наступним днем, то він вважатиме, що Ви неправі. Якщо він кине пити, йому буде лише гірше наступного дня. Він мусить думати, хоча б на 6 місяців наперед, аби зрозуміти перспективи виправлення… Якщо більшість людей буде недалекоглядними, то людство не справиться з існуючими проблемами та поставленими завданнями… Крім цього важливими перешкодами є незнання проблеми, егоцентризм та неможливість швидких та кардинальних змін.

Що може допомогти нам подолати ці перешкоди?

Перша річ, про яку варто пам’ятати, - це те, що сталий розвиток - це не мета, це шлях її досягнення. Концепція сталого розвитку містить всі цінності та принципи, які має мати людство. Зараз я розпочав роботу над створенням центру із вивчення сталого розвитку міст. Це дуже цікавий аспект дослідження, як зробити місто більш сталим.

Я буду навчати енергетичному аудиту як дуже важливому навику… Робити це я буду у штаті Нью-Гемпшир, який не має власних паливних ресурсів й забезпечує всі свої потреби за рахунок імпорту. Я звернувся до місцевої влади із закликом перевірити, як вони витрачають енергоресурси. На закупівлю нафти та газу в арабських країнах витрачають чимало коштів, але якщо витратити порівняно невелику суму на збільшення енергоефективності, то можна значно зменшити витрати на імпорт палива, до того ж збільшити кількість робочих місць у власному штаті.

… Якщо створити компанії, які вимірюватимуть ефективність використання енергії домогосподарствами, то можна не лише використовувати їх у Нью-Гемпширі, а й продавати послуги в Масачусетс чи інші штати. Отож, енергетичний аудит - це важливий вихідний пункт…

Яким чином існуючі рішення можна донести до широкого кола громадськості?

Перш за все, інформацію не потрібно доносити до людей, які в ній не зацікавлені! Отже, спершу потрібно зацікавити людей. Саме тому я спонукаю людей робити енергетичний аудит. Саме тому я спершу звертаюсь до влади Нью-Гемпширу: “Ви витрачаєте мільйони доларів з бюджету штату щороку. І що Ви отримуєте? Нафту? Яку потім спалюєте! Наскільки це розумно?”. Й лише після того, коли вони скажуть: “Так, це дещо нерозумно”, я буду доносити до них існуючі рішення. Таким чином, спершу потрібно зацікавити людей проблемою, аби вони були готові принаймні подумати про неї. Далі потрібно мати дані... Й навики, аби донести їх значення до людей у зрозумілій формі.

За підтримки:

Корисна інформація про планування дітей, вагітність та розвиток дітей на сайті Good Mother/

Психолог Владимир Волохонский

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

5 червня - Всесвітній день навколишнього середовища

Kolia Shlapak — Wed, 04 Jun 2008 19:59:11 +0000

Інтерв’ю з виконавчим директором Програми з охорони навколишнього природного середовища ООН (UNEP), Ахімом Штейнером. Розповідь про UNEP, успіхи в охороні навколишнього природного середовища та виклики, що стоять перед людством.

Скорочений переклад інтерв’ю з сайту Treehugger

Treehugger: Ви мешкали в багатьох країнах - Бразилія, Німеччина, Сполучені Штати, В’єтнам, Південна Африка й зараз в Кенії. Як подібний досвід вплинув на Ваше бачення ролі Програми з Охорони Навколишнього Середовища ООН (UNEP)? Чи вплинув він певним чином на те, як Ви зараз керуєте UNEP?

Steiner: Досвід показав мені, що жодна країна та жодна культура немає монополії на конструктивні та еволюційні ідеї. Натомість, різноманіття мислення, підходів до викликів невідомого майбутнього - це одна із сильних сторін людства, яку ми маємо використовувати й розвивати.

Treehugger: Яким чином Ви заохочуєте країни боротися зі зміною клімату, коли економічні ринки нестабільні а в США спостерігається рецесія, як зараз?

Steiner: Ніколас Стерн, від імені Міністерства фінансів Сполученого Королівства, не так давно опублікував доповідь, в якій втрати від зміни клімату за відсутності будь-яких дій оцінюються в розмірі 5% світового ВВП щороку. Іншими словами, відсутність дій завдасть значного удару світовій економіці - економічні спади минулого й ті, які спостерігаються зараз, будуть непомітними на фоні майбутньої загрози економіці. З іншого боку, Міжурядова комісія зі зміни клімату (IPCC), заснована UNEP та Світовою Метеорологічною організацією, минулого року оцінила ресурси, необхідні для боротьби зі зміною клімату, в обсязі всього 0,1-0,2% світового ВВП на рік протягом 30 років. Хіба вигода неочевидна?

Treehugger: Американська пробізнесова група World Growth стверджує, що швидкі дії по боротьбі зі зміною клімату “принесуть більше шкоди, ніж вигоди”. Ви безперечно не вірити цьому, однак які аргументи Ви можете протиставити?

Steiner: Один із найбільших викликів на шляху перебудови світової економіки на низькокарбонну - це інвестиційні інтереси окремих корпорацій. Ви лиш гляньте на скромні лампи для освітлення. Старі енергоінтесивні лампи з’явились майже два століття тому. Й лише зараз енергоефективні лампи стають “криком моди”, й так само несподівано великі корпорації перебудовують виробництво й починають випускати енергозберігаючі лампи. Варто лише відкрити очі й надати імпульс процесу. Будуть ті, хто програє - компанії, які не усвідомлять очевидного, але й будуть і переможці - компанії, які менш інтенсивно використовуватимуть енергію, будуть ресурсоефективними й вкладатимуть кошти в наукові дослідження з розробки екологічних товарів та послуг. Саме останні будуть успішними й будуть процвітати.
Вже зараз можна побачити проблиски Зеленої економіки - це й 300 фінансових інституцій із капіталом в 13 мільярдів доларів, які підписали Глобальний договір ООН про соціально відповідальне інвестування, і $160 мільярдний підйом ринку відновних джерел енергії. Це стосується не лише розвинутих країн. Дві найбільших компаній в галузі вітрової енергетики розташовані в Китаї та Індії відповідно.

Treehugger: Раніше Ви стверджували, що саме представники бізнесу мають підштовхувати уряди до дій в боротьбі зі зміною клімату, й, що саме представники приватного сектору мають показати уряду шлях боротьби. Чому так, а не навпаки?

Steiner: Роль урядовців важлива. Вони мають встановити законодавчі, фінансові й політичні рамки, в яких бізнес та споживачі могли б діяти й робити розсудливий та доцільний вибір. Але часто на перешкоді урядам стають їх короткострокові політичні плани. Стимулювати уряди до дії може відчуття того, що більша частина приватного сектора та громадськості бажають змін. Саме тому бізнесу належить важлива роль в укріпленні політичної рішучості.

Treehugger: Ви також казали, що охорона довкілля може бути об’днавчою ланкою та основою для спільної роботи різних країн. Чому це не спрацювало в Балі? Як ми можемо налагодити спільну роботу? Як ми можемо створити умови для спільної роботи розвинутих та бідних каїн задля зменшення викидів парникових газів? Якою є роль UNEP у цьому процесі?

Steiner: Насправді це спрацювало в Балі на зустрічі конференції сторін. Уряди погодились на дворічні переговори, результатом яких мусить бути нова угода зі зміни клімату, підписана на наступній конференції сторін в Копенгагені в 2009 році.
Важливо, аби розвинуті країни (відповідальні за левову частку викидів в історичному аспекті і в наш час) взяли на себе відповідальність за те, що протягом 200 років використовували атмосферу як смітник. Це стосується й відповідальності за пошук шляхів та засобів передачі дружніх до довкілля технологій та фінансової допомоги країнам, які розвиваються.
UNEP також відіграє свою роль: демонструючи наукові докази зміни клімату через IPCC, акцентуючи увагу на можливостях нових більш збалансованих методів діяльності та активно співпрацюючи з представниками ключових секторів (будівельна промисловість, зокрема) на світовому рівні.

Treehugger: Ви акцентуєте увагу не лише на негативних наслідках зміни клімату, а й на тому, що дана проблема має місію допомогти людству. Як таке може трапитись? Якою є місія UNEP?

Steiner: Наукові дані та реальні докази впливу людини на планету, починаючи з надмірного вилову рибних запасів, закінчуючи зростаючими темпами втрати біорізноманіття, стали як ніколи очевидними протягом останніх 50 років. Міжнародна спільнота відреагувала на це, створючи такі установи як UNEP та укладаючи угоди, що стосуються захисту озонового шару, небезпечних відходів й багатьох інших проблем. Є й успіхи: зменшення забруднення, що спричинює кислотні дощі в Європі та Північній Америці, скорочення використання озонруйнуючих речовин й ін. Однак, треба визнати, що в загальному рівень реакції міжнародної спільноти є недостатнім в порівнянні з швидким поступом та величиною виклику, який стоїть перед людством.
Зміна клімату є уособленням виклику, який не визнає національних кордонів та політичних устроїв. Це виклик, що стосується кожного сектору, кожної спільноти на планеті. Разом з тим, успіх у боротьбі зі зміною клімату буде справжнім шансом почати по іншому вести справи на цій планеті, справжнім шансом звернути увагу на широке поле питань, які залишаються невирішеними, та обіцянки, які залишаються невиконаними.

Treehugger: Зовсім скоро Всесвітній день навколишнього середовища. Яка його місія цього року? Чи маєте Ви певні поради, як кожен з нас може долучитись до охорони довкілля?

Steiner: Цього року Всесвітній день навколишнього середовища покликаний мобілізувати дії громадськості за 18 місяців до визначальної конференції сторін конвенції зі зміни клімату в Копенгагені. Тема свята - “Позбався СО2 звички”. Ми акцентуватимемо увагу на тому, як люди в розвинутих країнах завдяки легким змінам в поведінці можуть зменшити свій вуглецевий відбиток вдвічі. Я наведу лиш один приклад - для любителів фітнесу: біг у парку замість електричного тренажера дозволить зменшити викиди вуглецю на кілограм у день.

Вітаю з Всесвітнім днем навколишнього природного середовища!
Позбавимося вуглецевих звичок!

Коротко про корисне
Цього разу ще одне корисне посилання. Цим російсько-українським словником я користувався навіть при написанні даного посту. Думаю, знадобиться і Вам.

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator