Час зважати » екологічна політика

Зелений тариф та альтернативні джерела енергії

Kolia Shlapak — Wed, 15 Oct 2008 11:04:25 +0000

Малюнок bradley.chattablogs.com

Ще в пості про заплановану онлайн-конференцію з міністром екології, а точніше в коментарях до нього я задавав питання про перспективи прийняття Закону України про зелений тариф. Чесно кажучи оцінював їх досить примарними, оскільки відповідний законопроект вже дуже давно подорожує стінами Верховної Ради України.

Але досить несподівано з економічної преси в четвер, 25 вересня, я дізнався про прийняття Верховною Радою України закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення “зеленого” тарифу”.

Нарешті, на сайті Верховної Ради опубліковано його текст та можна зробити невеличкий аналіз.

Отже, що таке “зелений тариф“:

“зелений” тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблена лише малими гідроелектростанціями)

Під малими гідроелектростанціями мають на увазі гідроелектростанції, встановлена потужність якої не перевищує 10 МВт.

Яким же буде цей “зелений тариф”?

“Зелений тариф” затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Величина “зеленого тарифу” встановлюється щорічно для кожного суб’єкта господарювання на рівні подвоєного середньозваженого тарифу на електричну енергію, яка закуповується в енергогенеруючих компаній, що працюють на оптовому ринку електричної енергії України за ціновими заявками, за рік, що передує року встановлення тарифу. Такий порядок стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел застосовується для кожного суб’єкта господарювання протягом 10 років з дати його встановлення.

Що ж таке альтернативні джерела енергії?

Альтернативні джерела енергії - відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна,енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з
органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів,та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ,
перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів.

Яке значення зеленого тарифу для охорони довкілля?

Безперечно важливе й позитивне. “Зелений тариф” дозволить зменшити період окупності інвестицій у відновні джерела енергії й стане вагомим чинником для їх розвитку. Проекти, які готуються вже протягом кількох років, матимуть новий поштовх. В Українї стане легше розвивати альтернативні джерела енергії. Чекатимемо на результати!

Схожі повідомлення

Обіцяна доповідь - State of Green Business 2008< /br>
Ви читаєте блог “Час зважати” Шлапака Колі, редактора “Зеленої Хвилі”

Дострокові вибори: чи прийматиме участь партія Зелених України?

Kolia Shlapak — Thu, 09 Oct 2008 18:11:53 +0000

Президент України припинив повноваження ВРУ й призначив дострокові вибори. З повним текстом звернення Президента до українського народу можна ознайомитись на сайті Українського Формату. Не буду писати про політичну ситуацію в країні чи її причини. Скажу лише, що на моє глибоке переконання, подібних дармоїдів варто розпускати хоча б щомісяця, доки ВР не почне працювати. Кошти, які витрачаються на вибори ніщо в порівнянні з коштами, які втрачаються через неефективність управління державою.

Але цікавить мене зараз зовсім інше питання. Чи прийматиме участь Партія Зелених України у дострокових виборах? Можете сприймати цей пост як завгодно, висловлюйтесь у коментарях. Скажу відверто, на даний момент я особисто готовий проголосувати на дострокових виборах за Партію Зелених України.

Політика - це лобіювання інтересів. Хто може лобіювати інтереси охорони довкілля в українській політиці? Так справді, слова про охорону природи з’явилися в політичних програмах багатьох партій. Але, як бачимо, їм зараз не до того. Чи буде партія зелених лобіювати інтереси охорони природи? Ні я зовсім не ідеаліст, я прекрасно усвідомлюю, що в партії зелених також є свої бізнесові інтереси, які вона не буде забувати у Верховній Раді. Однак партія зелених просто не може собі дозволити окрім іншого не займатися питаннями екологічних проблем!

Що думають читачі з цього приводу? Чи готові Ви на дострокових виборах проголосувати за Партію Зелених? Пишіть свої думки у коментарях.

Цікаво буде подивитися та почитати медійні ресурси партії зелених найближчими днями. А також спробувати подзвонити до них в офіс…

Центральний офіс Партії Зелених України

Голова Партії Зелених України - Костерін Володимир Олександрович

Адреса - 01030,м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б
Телефон - (044) 592 73 51, 278 26 63

Постскриптум або коротко про корисне:

Я вже не раз ділився корисними на мою думку сайтами, зокрема й для онлайнового перекладу. Ось ще один такий сайт: “Словари и переводчики“, який окрім власне сервісу перекладу має цілий ряд двомовних словників та кілька довідників про біографії знаменитостей, країни світу й ін.

За підтримки:

ветеринарна клініка - найсучасніші технології лікування для ваших домашніх улюбленців;

Схожі повідомлення

Запитання до міністра екології

Kolia Shlapak — Tue, 09 Sep 2008 17:05:56 +0000

Видання “Аргументы и Факты в Украине” найближчим часом матиме у себе в гостях міністра охорони навколишнього природного середовища Георгія Філіпчука. Запитання міністру може поставити кожен через форму на сайті видання.

У Вас є запитання? Було б цікаво прочитати запитання читачів блогу про охорону довкілля в коментарях. Пишіть!

Мені важко сформулювати запитання одразу… Що ж цікавого та корисного може розповісти міністр екології та охорони навколишнього природного середовища? Мабуть, що багато може. Але не все розповість!

Вирішив спочатку потренуватись на блозі й написати кілька потенційних запитань. Цікаво буде почути думки читачів про те, яке з них найцікавіше. Пишіть у коментарях.

Отже, розпочну…

1) Спочатку доволі лаконічне. Точніше, відповідь має бути лаконічною. Чи не вважаєте Ви, що міністерство охорони навколишнього природного середовища має відмовитись від функцій управління, розподілу та використання природних ресурсів та акцентувати свою увагу на їх охороні, раціональному використанні та лобіюванні структурних змін в економіці країни?

2) Уряд обіцяє подати до 15 вересня у Верховну Раду проект бюджету на 2009 рік. Якою є роль Міністерства охорони навколишнього природного середовища у підготовці бюджету? Чи є зрушення у фінансуванні природоохоронних заходів у порівнянні з минулими роками?

3) Яким є Ваше ставлення до законопроекту, що пропонує дозволити підприємствам гірничо-металургійного та коксохімічного комплексів самостійно розпоряджатися коштами на очищення навколишнього середовища? Особливо в світлі останніх повідомлень про порушення кримінальної справи за фактом забруднення повітря найбільшим гірничо-металургійним комбінатом «Арселор Міттал Кривий Ріг».

Шановні читачі, пишіть, яке з питань Вам сподобалось найбільше. Прислухаюсь також до порад щодо перефразування поставлених запитань.

Схожі повідомлення

Чому потрібен податок на вуглець?

Kolia Shlapak — Tue, 01 Jul 2008 20:47:32 +0000

Екологічні податки вважаються ефективним інструментом екологічної політики й активно застосовуються для боротьби із забрудненням навколишнього природного середовища у багатьох країнах західної Європи. Податок на вуглець, як різновид екологічного податку, має на меті зменшити викиди парникових газів шляхом врахування вартості забруднення довкілля у виробництві та споживанні. Здавалося б дуже позитивне нововведення… Але й противників подібної екологізації податкової системи завжди знайдеться чимало.

Мабуть, найпершим їх аргументом буде те, що екологічні податки зруйнують ресурсо- та енергоємні галузі промисловості України: металугію, хімічну промисловість, енергетику.

Я й раніше не погоджувався з цим аргументом, а після прочитання одного з номерів журналу “Кореспондент” з рейтингом 50 найбагатших українців (червень 2008 року) моя впевненість у необгрунтованості подібних заяв зросла ще більше.

Ось кілька фактів (Кореспондент, №22 від 14 червня 2008 року):

- концентрація капіталу в Україні досягла такого рівня, що сумарна вартість активів 50 найбагатших українців вже складає 85% ВВП;

- лише чверті капіталу 50 найбагатших українців вистачить, аби підготуватись до ЄВРО 2012;

- основні активи 20 з 50 найбагатших українців відносяться до найбільш ресурсоємних та енергоємних галузей: металургія та енергетика).

Я звернув би найбільшу увагу саме на останній факт. Металургія та енергетика відповідають більш, ніж за 50% викидів двоокису вуглецю в Україні. Й цим екологічні проблеми галузей не обмежуються.

Аби краще зрозуміти глибину екологічних проблем металургії в Україні наведу цитату із статті доктора технічних наук, Євгена Кузнєцова, “А чи потрібна Україні металургія… така «чорна»?”:

Замислимося, якою буде рентабельність виробництва, якщо до кошторису витрат включити витрати на рекультивацію воістину «місячних пейзажів», які залишаються після видобутку вугілля та залізної руди. Скільки коштує відновлення земельного фонду Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей, стан якого близький до екологічної катастрофи, приведення атмосфери Запоріжжя, Дніпродзержинська, Маріуполя, Алчевська та ряду інших міст, водних басейнів України у відповідність із вимогами міжнародних стандартів? Хотілося б знати, а чи враховано в показниках рентабельності української металургії величезні суми бюджетних грошей, які виділяються на модернізацію шахт з видобутку вугілля. А кому з вас, шановні читачі, доводилося бачити величезні шламовідстійники поблизу Марганця та Орджонікідзе, які містять десятки мільйонів тонн відходів, що утворилися при переробці марганцевих руд? Не говоритиму про потенційні загрози таких сховищ, створених навколо Кривого Рогу та воістину колосальні площі родючої землі, виведеної на тривалі роки з землекористування.

У мене особисто виникає враження, що довкілля України активно субсидує накопичення та концентрацію капіталу. А у Вас?

Час зважати! Час задумуватися не лише про економічне зростання, а й про його якість.

Схожі повідомлення

Дешевого палива не існує!

Kolia Shlapak — Fri, 06 Jun 2008 18:54:06 +0000

Вітаю Вас на моєму блозі! Спершу невеличкий оффтоп: вже є правильна відповідь на перше запитання конкурсу. То ж не соромтесь - надсилайте свої варіанти. Невеличка підказка, яка насправді й не підказка через свою очевидність. На фото жінка. Я знаю не так багато жінок, відомих за внесок в розвиток екологічного руху. А ви?

А тепер власне щодо теми поста. Сьогодні всі новинні агентства публікували репортажі про зустріч президента Ющенка з президентом Мєдвєдєвим. Ні це не про політику! (Я не пишу про політику, бо не розуміюсь на ній :)) Так от, одним з головних повідомлень була інформація про подорожчання для України майже вдвічі з наступного року газу з центральноазійських країн, експортером якого є Росія. Наш нафтогаз назвав подібні заяви політичним, однак, думаю, що частка правди в них є. Що з того може бути?

Малюнок appletreeblog.com

Ні, не крах економіки! Хоча й про це говоритимуть багато, як говорили й кілька років тому після перших серйозних підвищень ціни. З точки зору екологічної політики, найоптимістичнішим наслідком таких змін можуть стати вагомі зрушення в підвищенні енергоефективності, впровадженні енергозберігаючих технологій та зменшенні енергоємності ВВП. Звичайно для цього потрібно докласти чимало зусиль! Але фактом є те, що дешевого палива в світі не існує й вже ніколи не буде! А підвищення ціни - це найкращий стимул до дій.

Тому, мені особисто сподобалась реакція Ющенка, мовляв Україна й сама прагне якнайшвидше перейти на ринкові ціни. Власне, Енергетична стратегія України до 2030 року називає ринкове формування цін на енергетичні ресурси обов’язковою умовою впровадження енергозберігаючих технологій. То ж, менше потрібно бідкатися про підвищення цін, а більше працювати на новими стандартами розвитку економіки.

Нафти та газу стає все менше з кожним роком . 20 років тому було 15 нафтових родовищ, на яких можна було видобувати більше мільйона бареллів на день. Зараз їх лише чотири. З газом справи дещо кращі, однак і він не може бути панацеєю у довгостроковій перспективі. Як сказав, керівник UNEP Ахім Штейнер у своєму інтерв’ю - треба вести справи по-новому на цій планеті.

Коротко про корисне

Сьогодні я редагував та доповнював сторінку “Про автора”, зокрема, розмістив там своє резюме. Потрібно було конвертувати файл з формата .doc в формат .pdf. Я вже писав в пості “Чи має він право бути “сталим”?” про подібний онлайн сервіс, однак цього разу вирішив спробувати щось нове. Нещодавно компанія Adobe запустила онлайн платформу для конвертації, створення та зберігання .pdf файлів. Для користування потрібна реєстрація, але можливості сервісу досить потужні. Раджу спробувати.

Схожі повідомлення

Акциз на енергоносії

Kolia Shlapak — Mon, 02 Jun 2008 13:14:56 +0000

Малюнок kakariki

28 травня заступник міністра фінансів Денис Фудашкін на конференції з питань акцизного збору у Верховній Раді повідомив про те, що Міністерство фінансів має намір ініціювати введення акцизного збору на природний газ та електроенергію замість граничної надбавки на тариф. Це повідомлення відразу викликало шквал протестів та обурень. Велика кількість експертів дали різко негативні відгуки щодо можливого нововведення. На думку фахівців, подібний крок є PR-акцією уряду й ставить під удар стратегічні галузі економіки України, а такий вид зборів як акциз взагалі, не стосується такої категорії продуктів як природний газ та електроенергія. Принаймні жоден експерт не зміг назвати подібного прикладу. Чи справді це так?

Введення акцизу справді спрямовано на товари, продаж яких держава планує скоротити (шкідливі для здоров’я товари, зокрема, алкоголь, тютюн, цигарки й ін.), або предмети розкоші (наприклад, акциз на автомобілі). Газ та електроенергія не є предметами розкоші… На перший погляд, принаймні. Вся справа в кількості! Електроенергія в такій кількості, як її використовує економіка України на одиницю ВВП, на мою думку, Є предметом розкоші. За даними “Енергетичної стратегії України до 2030 року” енергоємність ВВП України в 2,6 рази перевищує середній рівень енергоємності ВВП країн світу. Хіба це не розкіш так марнувати енергоресурси в умовах, коли прогнозують зростання ціни на нафту до 200 доларів за баррель!?

Введення акцизу справді призведе до підвищення вартості електроенергії та газу як для промисловості, так і для населення. Але це неминуча - така реальність. Підвищення ціни має стати стимулом для промисловості активніше впроваджувати заходи з енергозбереження. Подібний акциз може стати не лише інструментом наповнення бюджету, а й ефективним інструментом екологічної політики. А ви як думаєте?
П.С. Акциз на елетроенергію в світі таки використовується.

Постскриптум або коротко про корисне
Коли пишеш щось важливе, обов’язково треба писати правильно. Але ж не всі правила та винятки пам’ятаєо. То ж сьогодні в рубриці найцінніша книга з української мови он-лайн. Український правопис. Пишімо грамотно