Час зважати » дискусії

Мова як вираження свідомості… Екологічної свідомості?

Kolia Shlapak — Mon, 03 Nov 2008 00:17:52 +0000

Можете мене привітати, нещодавно я вступив до аспірантури одного з інститутів НАН України на спеціальність “Економіка природокористування та охорона навколишнього природного середовща”. Заздалегідь дякую всім за вітання

Написати сьогодні хочу ось про що… Одним зі вступних іспитів була філософія. Скажу чесно філософію я не люблю! Мабуть, через те, що не дуже розумію). Але тим не менш, під час підготовки до іспиту довелося дещо почитати з філософії… Й прочитане принесло кілька цікавих думок.

В одному з питань говорилося про те, що мова - це своєрідне віддзеркалення свідомості народу. Тобто, якщо вивчати розвиток тієї чи іншої мови, то можна робити висновки й про розвиток та формування свідомості того чи іншого народу.

В 2008 році вийшло нове одинадцяте видання The Chambers Dictionary. Так от, британська преса відразу повідомила, що до нового видання увійшли екологічні-природоохоронні-зелені терміни, яких раніше не існувало (переклад вільний):

електросмог - електромагнітне випромінювання комп’ютерів та мобільних телефонів;

екопоселення - невелика спільнота, що облаштовує своє житло й життя у спосіб, який спричинює найменшу можливу шкоду природі (до речі, таке планують створити на Вінниччині);

вуглецевий відбиток - вимір впливу людської діяльності на природу;

продуктові кілометри - відстань, яку долають продукти до того, як потрапити до нас на стіл;

зелений податок - встановлення ціни на небажанні явища, такі як забруднення двоокисом вуглецю, ртуттю, з метою зменшити викиди цих шкідливих речовин й ін…

Цікаво, чи відбуваються подібні процеси і в українській мові?

Я спробував це з’ясувати, принаймні, у великому наближенні. Скористався для цього “особливим пошуком від Гугл”… Ні, не зеленим вебом… А пошуком, який мені став відомим завдяки статті на “Українській блогосфері“. До речі, дуже корисний блог для кожного, хто хоче завести свій онлайновий щоденник або ефективно розвивати вже існуючий. Там ви знайдете поради як про технічні аспекти, так і про створення якісного контенту.

Пошук, який я використовував, на жаль, зараз вже не працює, він був створений Гуглом до свого дня народження й видавав результати з інтернет сторінок, які існували на 2001 рік. Точних результатів не дам, бо не пам’ятаю й немає можливості перевірити. Однак, кількість результатів за такими запитами як “енергозберігаючі лампи“, “діодні лампи“, “екологічна проблема“, “альтернативні джерела енергії” й т.п. значно зросла за ці 7 років. Це, звичайно, свідчить не лише про розвиток екологічної свідомості, а й про розвиток українського інтернету. Однак, тенденція позитивна, й це не може не радувати. Екологічна інформація поширюється в інтернеті, а екологічна свідомість виховується в українців.

Наскільки поширені в українській мові слова, які увійшли в The Chambers Dictionary? Давайте перевіримо в Гуглі:

електросмог - 420 результатів;

екопоселення - 1520 результатів;

вуглецевий відбиток - 2 результати;

продуктові кілометри - 0 результатів;

зелений податок - 7 результатів.

Як бачимо, деякі більше, деякі менше. Цікаво буде порівняти результати через кілька років. Будемо сподіватися, що до того часу подібні слова стануть звичними в українській мові, ми будемо піклуватися про свою країну, свою планету та життя своїх дітей.

Висловлюйте свої думки щодо прочитаного в коментарях!

Оригінальний малюнок - letstalkscience.ca

Схожі повідомлення

Ви читаєте блог “Час зважати” Шлапака Колі, редактора “Зеленої Хвилі”

Екологічна проблема як шлях до успіху

Kolia Shlapak — Mon, 06 Oct 2008 19:52:45 +0000

Малюнок getentrepreneurial.com

Зацікавив заголовок? На Вашу думку в Україні багато екологічних проблем? Думаю, що так.

Це добре чи погано? Звичайно, що погано!

Але що означає велика кількість екологічних проблем для активної думаючої людини? На мою думку, це означає лише те, що ці екологічні проблеми потрібно вирішувати. Ваші думки очікую в коментарях.

Коли хто-небудь з українських чиновників хвалиться вирішенням тієї чи іншої екологічної проблеми, я це сприймаю з таким же подивом чи радістю, як би сприймав слова матері про те, що її дитина росте чи набирає вагу.

Те ж саме можна сказати про виступи українських чиновників про економічне зростання України. Українська економіка, як маленька дитина, - вона не може не зростати. Питання - за рахунок чого зростати?

Повернемося до екологічних проблем… Проблем з довкіллям в Україні справді багато. Нам вже давно час думати про їх вирішення. Кожна проблема - це можливість, можливість знайти її рішення. Вирішення проблеми - це усіх. Чим більша проблема, тим більший успіх!

Хто і в якій ролі може досягати цього успіх?

Я думаю, що кожен. Чи в ролі простого громадянина, підтримуючи екологічні рухи, що розвиваються; чи в ролі державного чиновника, сприяючи впровадженню екологічних заходів; чи в ролі науковця, розробляючи нові підходи до вирішення екологічних проблем… А краще у всіх ролях одразу!

Але хто найбільш активно, наполегливо та ефективно вирішує будь-які проблеми? На мою думку, це бізнес. Чому? Мабуть, тому що через вирішення проблеми бізнес отримує найбільшу компенсацію: не лише моральну, а й фінансову.

Екологічні проблеми в Україні - це серйозні бізнесові можливості, це можливості для бізнесу запропонувати рішення й отримати прибуток. Більше того, українському бізнесу не потрібно навіть багато чого вигадувати. Більшість бізнесових схем вже давно працюють на Заході.

Що ж потрібно для розвитку бізнесу, спрямованого на вирішення екологічних проблем в Україні? Як на мене, варто лише обмежити можливості для для бізнесу, що шкодить довкіллю, й розширити їх для екологічного бізнесу. Далі справу зробить ринок.

Але для цих змін потрібна воля держави. Для волі держави потрібна воля суспільства. А для цього вже варто дещо змінити в собі…

P.S. Не люблю розмов про чиновників бандитів і хапух та чесний простий народ. В чесного працьовитого народу будуть чесні працьовиті чиновники. Кожен з нас може і мусить стати кращим!

P.P.S Які, на Вашу думку, екологічні проблеми і яким саме чином може вирішити український бізнес?

Схожі повідомлення

Обіцяна доповідь - State of Green Business 2008< /br>
Ви читаєте блог “Час зважати” Шлапака Колі, редактора “Зеленої Хвилі”

Вугілля, чорна металургія, ядерна енергетика та якість економічного зростання

Kolia Shlapak — Fri, 29 Aug 2008 19:47:30 +0000

Я дуже рідко читаю книги. За останні три роки я прочитав їх, мабуть, не більше 10. Але зараз, як трапиться вільна хвилина, читаю одну дуже цікаву книгу, придбану вже, мабуть, рік тому при знайомстві з книгарнею “Смолоскип”. Книга має назву “Якість економічного зростання” (The Quality of Growth - повний текст англійською), й, як сказано в анотації, є результатом дослідницької роботи низки проектів Світового банку. Книгу писали розумні люди й про розумні речі.

Одним з ключових моментів вступної частини книги є теза про розмежування поняття економічного зростання та економічного розвитку. Перше вимірюється головним чином простими економічними показниками (найчастіше ВВП), які подаються суспільству через ЗМІ в якості здобутків урядів, прем’єрів та прем’єрок. Про друге, яке, насправді є поняттям значно ширшим, охоплює не лише економічний вимір, а й вимір соціальний, екологічний й загалом багато в чому перегукується з поняттям сталого розвитку в пресі можна почути значно рідше.

З 81 індикатора якості життя менше десятої частини поліпшується внаслідок економічного зростання, така ж частина погіршується, а досить багато індикаторів не демонструють якогось значного взаємозв’язку з процесом економічного зростання.

Зростання і розвиток безперечно пов’язані, але не так сильно як може здаватися. Вирубуються дерева, продається деревина - ВВП зростає, забудовуються міста, знищуються паркові зони - ВВП зростає, спалюється вугілля - ВВП зростає, навіть повінь та її ліквідація призводить до зростання ВВП. А чи покращується якість життя? … Можливо, окремих людей так, але дуже окремих.

Зростання ВВП корелює:

- позитивно із зменшенням бідності, нерівності в доходах, дитячої смертності та зростанням очікуваної тривалості життя, при цьому ступінь кореляції в різних випадках різна;

- негативно із зменшенням викидів в атмосферу двоокису вуглецю і позитивно із зменшенням забруднення води.

Зростання економіки потрібне, але не менше потрібно приділяти увагу якості того зростання. Українське ВВП зростає за рахунок енергоінтенсивних та ресурсоємних галузей промисловості (добувна промисловість, металургія, енергетика), які до того ж є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря. Змінити цю ситуацію швидко й безболісно неможливо, але потрібно рухатися в цьому напрямку.

За останні два дні мене неприємно здивувало відразу три заяви Юлії Тимошенко:

- про розширення субсидіювання металургійної галузі,

- про потужне фінансування ядерно-енергетичного комплексу та

- твердження, що вугілля є основою абсолютно багатого життя для українців.

Не приємно здивували не тому, що я вважаю, що ці галузі не потрібно розвивати. Навпаки потрібно, вони є основою енергетичної безпеки України й складають значну частку ВВП.

Неприємно те, що тенденція “брудного економічного розвитку” залишається головною в українських політиків. Неприємно те, що відсутнє чітке бачення поступового відходу від економіки споживання до економіки розвитку, відсутнє бачення сталого розвитку. Сталий розвиток в Україні - це лише термін, але ще далеко не бачення розвитку.

П.С. Краще вже нарощувати ВВП за рахунок легалізації проституції та регулювання ринку електронних грошей, ніж за рахунок довкілля

Схожі повідомлення

Війна в Грузії, нафта та екологічна політика ЄС

Kolia Shlapak — Fri, 15 Aug 2008 16:48:15 +0000

Малюнок Wikipedia

Війна в Грузії - це боротьба за контроль над постачанням нафти, нафти, якої стає все менше та яка постійно дорожчає. На цьому сходяться багато міжнародних експертів… це визнали навіть російські дипломати. У цій війні багато геополітики та економічних інтересів й набагато менш бажання захистити російських громадян.

Через Грузію проходять нафтопроводи, які з’єднують поклади нафти на Кавказі із споживачами в європейских країнах; нафтопроводи, які збудовані при політичній підтримці США й поки що не контролюються Росією. Це, зокрема, нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (основними акціонерами консорціума-оператора нафтопроводу є компанії British Petroleum та Державна нафтова компанія Азербайджану). Проблема альтернативних шляхів постачаня нафти з Каспійського регіону в обхід російської території постала ще на початку 90-х років, однак перша нафта була закачена в трубопровід лише у 2005 році. Зараз через нафтопровід проходить мільйон барелів нафти на день.

Бажання Росії контролювати транспорт досить значних запасів нафти з Каспійського регіону призвело не лише до активної економічної, політичної та інформаційної діяльності в регіоні, а й, як це не прикро, до воєнних дій. Росія хоче піддати сумніву безпечність транспортуваня нафти через Грузію, тим самим зміцнивши власні позиції. Росія хоче бути єдиним постачальником нафти й газу зі Сходу на Захід.

А що ж Захід? Захід хоча й засудив дії РФ, але загалом продовжує реагувати досить стримано. Європа не хоче війни з Росією, Європа хоче гарантій енергетичної безпеки!

Подібна поведінка Росії може призвести до того, що ця країна почне котролювати всі потоки енергоресурсів в Європу й визначатиме принципи ціноутворення. Разом з тим подібна поведінка може стати стимулом для Європи в активізації зусиль усіх членів Європейського Союзу для досягнення амбітних цілей енергетичної політики до 2020 року: зростання на 20% обсягів використання відновних джерел енергії, скорочення викидів двоокису вуглецю на 20% у порівнянні з 1990 роком, 10% частка біопалива в транспортному секторі, підвищення енергоефективності економіки й ін. У цій ситуації я згадую слова Деніса Медоуза про те, що для подолання “енергетичної кризи” люди (чиновники, громадськість) мають бути перш за все зацікавлені у вирішенні даної проблеми. Як на мене військові дії на Кавказі мають стати стимулом для такого зацікавлення.

Поки що аналітики не відзначили значного впливу збройного конфлікту на ринок енергетичної сировини, однак, думаю, європейські чиновники ще раз задумалися про власну енергетичну безпеку.

Варто про неї задуматись й нам. Дешевого палива вже ніколи не буде, потрібно змінювати правила гри й цінувати енергоресурси.

Варто прочитати:

Грузинська криза та її українські наслідки

Схожі повідомлення

Екологія в медіа

Kolia Shlapak — Mon, 28 Jul 2008 03:10:00 +0000

Малюнок ecotality.com

На Екоблозі з’явилася стаття про медіа-екологію, “Що таке “Медіа Екологія” та з чим її їдять?”. Стаття цікава й пізнавальна, але прочитавши її назву я подумав про інше - про екологію в медіа, тобто про висвітлення проблем навколишнього природного середовища та шляхів їх вирішення в засобах масової інформації.

Останнім часом, принаймні останній рік-півтора, помітним стало збільшення кількості та частоти появи екологічної інформації в медійному просторі України. Екологічні публікації з’являються на сторінках “політично-економічно-ділових-розважальних” тижневиків, іноді потрапляючи навіть на їх обкладинки; сюжети, пов’язані з охороною природи, все частіше з’являються на екранах телевізорів; не рідко можна зустріти екологічну інформацію на сторінках новинних інтернет-порталів; створюються й розвиваються тематичні екологічні інтернет-проекти; з’явилася навіть телевізійна програма екологічих новин на телеканалі “Тоніс”.

Кількість екологічної інформації безперечно зростає. А от що стосується якості (глибини висвітлення, впливу на свідомість людей й ін.), то тут особисто в мене більше питань, ніж відповідей. Більшість з них я викладу нижче, тому прохання до всіх читачів висловити у коментарях свої думки.

Перше, що спадає на думку, коли розмірковуєш про якість екологічної інформації, це те, що абсолютна її більшість, відсотків 80 (якщо не більше), - це інформація,що стосується екологічних проблем, а не шляхів їх вирішення. Як на мене, це найбільший недолік, який в певній мірі пояснює відсутність впливу екологічної інформації на свідомсть людей. Дуже рідко в медіа просторі звучить позитивна та оптимістична інформація, яка б стосувалася б охорони довкілля. Мені здається, що люди втомились від проблем, й акцент на шляхи їх вирішення приніс би більше користі. А вам?

Другим цікавим для мене аспектом подачі екологічної інформації є глибина висвітлення тієї чи іншої проблеми. У мене часто після повідомлень у ЗМІ виникає бажання дізнатись більше, як про причини проблеми, так і про наслідки та шляхи вирішення. Чи вистачає інформації у ЗМІ вам?

Загалом питань подібних у мене з’явилось багато. Складним є питання впливу екоінформації на свідомість людей. Як часто Ви зустрічали інформацію в ЗМІ, що стосувалась охорони природи, і не лише зацікавила Вас (настільки аби Ви її дочитали, дослухали, додивились…), а й змусила задуматись, зробити певні висновки, змінити певні звички? Що це була за інформація? Де Ви її зустріли?

Також цікаво, які джерела масової інформації можуть мати найбільший вплив на екологічну свідомість людей. Які форми подачі? На яку аудиторію має бути спрямована екологічна інформація? Молодь, діти?

Дуже хочеться почути відповіді кожного хоча б на частину поставлених запитань. Долучайтесь до дискусії! Коментуйте!

Схожі повідомлення

ЄВРО 2012. Навіщо розмови про екологізацію?

Kolia Shlapak — Mon, 14 Jul 2008 15:34:34 +0000

Здавалося б, у період, коли польська преса пише про можливість перенесення всіх матчів майбутнього ЄВРО 2012 до Польщі, українські чиновники збираються на чергові наради й звинувачують кого тільки можна у затримці підготовки до ЄВРО 2012, а Григорій Суркіс закликає перейти врешті решт від балачок до реальних дій, не час говорити про екологізацію ЄВРО 2012. (Нагадаю, що екологічні організації України виступили із закликом про екологізацію ЄВРО 2012. Ознайомитись з їх позицією та підписати петицію “Екологізація процесу підготовки та проведення Чемпіонату Євро 2012″ можна тут.) Скажу, що для подібних розмов не лише час - вони просто необхідні. Нижче 5 причин, чому я так думаю.

1. Питання дружнього ставлення до навколишнього природного середовища є дуже важливим для Європи та європейців. За даними Eurobarometer 95% мешканців Європейського Союзу вважають проблеми охорони природи важливими, а дві третини – дуже важливими. 78% європейців вважають, що уряд має виділяти додаткові кошти на вирішення проблем охорони довкілля, навіть якщо це призведе до скорочення певних економічних показників. То ж, хіба можна проводити чемпіонат Європи без врахування думки європейців?

2. Екологічні ініціативи на футбольних чемпіонатах – це не видумка українських екологічних громадських організацій, це невід’ємна частина минулих чемпіонатів. Коротко про екологізацію нещодавнього ЄВРО 2008 читайте на сайті екоклубу Зелена Хвиля.

3. Дехто скаже, що все це добре, але розмови про екологізацію так і залишаться розмовами, оскільки в підготовці до ЄВРО й так купа проблем. Такий результат справді можливий, але дуже небажаний! Розмови, за умови відповідного масштабу (участь преси, інтернет спільнот, підтримка українських і міжнародних громадських організацій й т. ін.) можуть принести результат. 3 липня прем’єр-міністр Росії Володимир Путін заявив про необхідність перенесення олімпійських об’єктів з Грушинського хребта, який розташований у національному парку, в інше місце. Цю заяву російські екологи вважають наслідком тривалої інформаційної війни й назвали першою перемогою на шляху дотримання екологічних вимог при підготовці зимових Олімпійських ігор в Сочі-2014.

4. Подія масштабу чемпіонату Європи з футболу – це грандіозна можливість для поширення ідей. Чому б не скористатися нею для поширення ідеї дружнього ставлення до природи? Можливо, тоді нам не доведеться думати, яка екологічна проблема об’єднає українців, - вистачить ЄВРО 2012?!

5. Екологізація ЄВРО залишить після 2012 року не лише нові цінності в українців, а й систему роздільного збору відходів, розвинуту мережу громадського транспорту, безпечні для довкілля технології будівництва, енергозберігаючі лампи в роздягальнях футболістів, чистіші міста врешті-решт! І шанс стати трішки більше ЄВРОпейцями.

Постскриптум або коротко про корисне

Цікавий сервіс для пошуку малюнків, мені особисто дуже сподобався. Multicolr Search Lab - сервіс підбирає зображення та фотографії з Flickr’a на основі обраних Вами кольорів. Найцікавіші результати, коли обираєш 1-2 кольори, максимум можна обрати 10

Схожі повідомлення

Яка екологічна проблема об’єднає українців?

Kolia Shlapak — Wed, 11 Jun 2008 08:46:19 +0000

Перш за все хочу нагадати про конкурс “Знай в обличчя”, де Вам пропонується назвати ім’я відомого еколога або активіста екологічного руху. Завтра вже з’явиться нове запитання та новий відомий еколог. А сьогодні підказка! Жінка, що зображена на фото, пов’язана одночасно і зі словами, і з мовчанням! Слова ті були записані й наробили чимало галасу кілька десятків років тому. Надсилайте свої варіанти й отримуйте в подарунок екологічну торбу.

Тепер повернемось до екологічних проблем… До екологічних проблем, які найбільше обговорюються в світі, я б відніс зміну клімату та втрату біорізноманіття. Причому саме зміну клімату, багато розумних та відомих людей, зокрема й керівник UNEP, Ахім Штейнер, вважають такою, яка зможе об’єднати людей та змінити ставлення до природи. Відповідно на ці проблеми виділяється найбільше коштів, саме цим екологічним проблемам приділяють увагу неурядові організації та науковці всього світу. А що ж в Україні?

Я особисто не думаю, що зміна клімату та втрата біорізноманіття є найважливішими проблемами в охороні довкілля для українців. Негативні наслідки зміни клімату є дуже неочевидними для українців в короткостроковому періоді. Більше того, можна знайти й чимало позитивних моментів. Згадати лише економію паливних ресурсів під час теплих зим. А в чому полягає проблема зі втратою біорізноманіття пересічному українцю взагалі важко пояснити - спробуйте довести, що зникнення “жучка-павучка” вплине на моє життя чи життя моїх дітей!? Зрозумійте правильно, я прекрасно розумію важливість стабільності кліматичної системи та усіх без винятку компонентів глобальної екосистеми. Однак, вважаю, що для поширення екологічної свідомості акцентуваи увагу потрібно на іншому.

Кілька років тому на одному з курсів кафедри екології НаУКМА було завдання представити своє бачення найважливіших екологічних проблем України. Критерієм був вплив на здоров’я населення. Ось, що у мене вийшло:

Червоним кольором - група найважливіших, на мій погляд, проблем, синім - дещо менш важливих, зеленим - ще менше. Не думаю, що зараз я б їх розмістив точно так само. Відповідаючи на питання, поставлене у заголовку, я б назвав дві проблеми: проблема відходів та забруднення атмосферного повітря (для великих міст). Саме на ці проблеми, на мій погляд варто звертати увагу при роботі з популяризації екологічної свідомості. А як думаєте Ви? Пишіть та аргументуйте у коментарях.

На завершення невеличкий анонс. Зараз дуже активно обговорюється тема ЄВРО-2012. У всіх сферах: діячі культури турбуються, що фінансування ЄВРО похоронить українську культуру, яка й так не в найкращому стані, бізнес готується до отримання шалених прибутів, державні діячі переймаються можливості скасування ЄВРО-2012 в Україні та Польщі, а екологічні організації готують звернення щодо екологізації ЄВРО-2012. От і я вирішив долучитись! Але розпочну не власне з ЄВРО, а з екологічних аспектів різних великих спортивних подій. Так би мовити, кращі приклади екологізації. Тож очікуйте найближчим часом серію публікацій на цю тему. Не хочете пропустити? - Підпишіться на оновлення.

Коротко про корисне

Чим корисним поділитись сьогодні? Поділюсь поштовими індексами України в інтернеті. Я майже не пишу листів, але й мені цей сайт інклои стає у нагоді.

Схожі повідомлення

Дешевого палива не існує!

Kolia Shlapak — Fri, 06 Jun 2008 18:54:06 +0000

Вітаю Вас на моєму блозі! Спершу невеличкий оффтоп: вже є правильна відповідь на перше запитання конкурсу. То ж не соромтесь - надсилайте свої варіанти. Невеличка підказка, яка насправді й не підказка через свою очевидність. На фото жінка. Я знаю не так багато жінок, відомих за внесок в розвиток екологічного руху. А ви?

А тепер власне щодо теми поста. Сьогодні всі новинні агентства публікували репортажі про зустріч президента Ющенка з президентом Мєдвєдєвим. Ні це не про політику! (Я не пишу про політику, бо не розуміюсь на ній :)) Так от, одним з головних повідомлень була інформація про подорожчання для України майже вдвічі з наступного року газу з центральноазійських країн, експортером якого є Росія. Наш нафтогаз назвав подібні заяви політичним, однак, думаю, що частка правди в них є. Що з того може бути?

Малюнок appletreeblog.com

Ні, не крах економіки! Хоча й про це говоритимуть багато, як говорили й кілька років тому після перших серйозних підвищень ціни. З точки зору екологічної політики, найоптимістичнішим наслідком таких змін можуть стати вагомі зрушення в підвищенні енергоефективності, впровадженні енергозберігаючих технологій та зменшенні енергоємності ВВП. Звичайно для цього потрібно докласти чимало зусиль! Але фактом є те, що дешевого палива в світі не існує й вже ніколи не буде! А підвищення ціни - це найкращий стимул до дій.

Тому, мені особисто сподобалась реакція Ющенка, мовляв Україна й сама прагне якнайшвидше перейти на ринкові ціни. Власне, Енергетична стратегія України до 2030 року називає ринкове формування цін на енергетичні ресурси обов’язковою умовою впровадження енергозберігаючих технологій. То ж, менше потрібно бідкатися про підвищення цін, а більше працювати на новими стандартами розвитку економіки.

Нафти та газу стає все менше з кожним роком . 20 років тому було 15 нафтових родовищ, на яких можна було видобувати більше мільйона бареллів на день. Зараз їх лише чотири. З газом справи дещо кращі, однак і він не може бути панацеєю у довгостроковій перспективі. Як сказав, керівник UNEP Ахім Штейнер у своєму інтерв’ю - треба вести справи по-новому на цій планеті.

Коротко про корисне

Сьогодні я редагував та доповнював сторінку “Про автора”, зокрема, розмістив там своє резюме. Потрібно було конвертувати файл з формата .doc в формат .pdf. Я вже писав в пості “Чи має він право бути “сталим”?” про подібний онлайн сервіс, однак цього разу вирішив спробувати щось нове. Нещодавно компанія Adobe запустила онлайн платформу для конвертації, створення та зберігання .pdf файлів. Для користування потрібна реєстрація, але можливості сервісу досить потужні. Раджу спробувати.

Схожі повідомлення

Чи має він право бути “сталим”?

Kolia Shlapak — Sun, 25 May 2008 14:06:24 +0000

Малюнок gordontour

Коли чув суперечки про доцільність терміну “сталий розвиток”, який далеко не всім подобається, але є єдиним закріпленим у нормативних документах, думав, що найлегшим способом сформувати власну думку - зазирнути у тлумачний словник української мови. От випала нагода полистати цю мудру книгу!

Отож, третє серед інших значення слова “сталий” - “який не припиняється, не переривається, триває весь час, безперервний”.

Тож поєднання слів “сталий” і “розвиток” не є таким безглуздим, як комусь то могло здаватися. Адже це не розвиток без змін, а розвиток, який не припиняється (як не звично це чути математикам!?).

Що ж до варіантів, які пропонуються як альтернативи:

варіант “уставлений” у словнику пояснюється як «сталий, стійкий».
варіант “стійкий” словник серед інших пояснює як “для якого характерні стабільність, постійність; сталий // довготривалий”

Особливої новизни та різниці не відчувається, чи не так?

Але ж справді, наведені вище альтернативи є далеко не єдиними, які вигадала-запропонувала-створила невпинна українська жага до непокори затвердженим принципам та правилам, до боротьби за чистоту української мови та й просто до висловлення власної думки, чим я наразі й займаюсь.

Існує ще й підтримуваний, відновний, відтворний розвиток й, мабуть, це також не повний перелік. Хоча останній, який аргументовано відстоювався доктором технічних наук, професором Володимиром Лозанським у публікації «Дзеркала тижня» від 9 вересня 2006 року «А не пора ли вспонить об экологических паспортах?», справді вартий більшої уваги. Автор публікації називає його «точним перекладом» англійського “sustainable development”. Можна погодитися, що розвиток, про який так багато говорять у світі останнім часом, «вимагає максимального відтворення (відновлення) людиною стану свого середовища існування, яке погіршується внаслідок діяльності людини», використання невичерпних природних ресурсів та зменшення частки вичерпних. Але чи означає це, що сам розвиток є відтворним? Тобто, як пояснює словник, або «який відтворює», або ж «який можна відтворити, створити знову, відновити». Очевидно, що головна ідея сталого розвитку не у тому, аби наші нащадки змогли його повторити чи відтворити, а в тому, аби вони мали, що їсти, чим зігрівати свої домівки й мали майбутнє. Тому залишається «який відтворює (відновлює)»… Це безперечно невід’ємна ознака того розвитку, який прийнято називати сталим, але чи єдина, чи головна? Адже такою ж невід’ємною ознакою здається й зменшення споживання, нові ефективні та економічні технології, нові підходи до побудови економічної системи країни, нові пріоритети при вихованні дітей! Очевидно, явище сталого розвитку є значно ширшим та глибшим, ніж відтворення.

Наскільки ж всі ці терміни відповідають англійському “sustainable development”?… Англійське sustainable ( capable of being sustained) є похідним від sustain ( to give support or relief to). Виходить, що мова йде про розвиток, який можна підтримувати, підтримувати завдяки ресурсам глобальної екосистеми Землі та ресурсам людського розуму протягом тривалого часу.

Тепер повернемося до початку, до нашого першого тлумачення. Виходить, що “сталий розвиток” – це розвиток, який не припиняється, не переривається:

чи то через те, що такий розвиток “може підтримуватися Нашою планетою та людським Розумом протягом тривалого часу”
чи то через ненажерливість та самовпевненість людства.

Але вже визначення терміну пояснює, що правильний варіант - перший. До чого й варто прагнути!

Успіхів Нам у досягненні сталого розвитку, розвитку який не буде припинятися, який зможе задовільнити Наші потреби й не буде ставити під загрозу можливість задоволення потреб наступних поколінь, оскільки зможе підтримуватися Нашою планетою та Нашим Розумом.

Під час написання читали та використовували:

Великий тлумачний словник української мови (170 000 слів). – Ірпінь – 2001, - с. 1426.
Володимир Лозанський. А не пора ли вспонить об экологических паспортах? // Дзеркало Тижня, 2006. №34.
Електронний словник англійської мови Merriam-Webster’s

Постскриптум або коротко про корисне
З першого ж посту блогу започатковуємо постійну коротку та корисну рубрику

Формат pdf є мабуть найпоширенішою формою публікації великх текстових файлів в вебі, однак зовсім не завжди є можливість створювати подібні документи або конвертувати файли з MS Word в PDF за допомогою спеціального програмного забезпечення. У цьому випадку нам дуже допоможуть спеціальні онлайн-сервіси. Ось один з них - PDF Converter. Згенерований документ можна завантажити собі на комп’ютер або відправити на електронну адресу. Єдиний недолік - обмеження безкоштовної версії - один документ на 30 хвилин