Час зважати » дискусії

“кого в нашей стране волнует эта зеленая тема-то?”

Kolia Shlapak — Sat, 19 Sep 2009 15:19:57 +0000

Читайте цікаву твіттер-дискусію PR-директора Microsoft Ukraine, Ярини Ключковської (@yarynka), та Технослава Бергамота (@technoslav), одного із засновників та редакторів сайта gagadget.com.

Цікавий власне не стільки предмет дискусії, скільки запитання, які ставляться. Одне з них винесено у заголовок.

Запрошую дати свої варіанти відповідей у коментарях.

Найбільше коментують

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Чи готова Україна до великих змін?

Kolia Shlapak — Sat, 29 Aug 2009 08:29:06 +0000

Залишилося 100 днів до зустрічі в Копенгагені, де мусить бути прийнята нова обов’язкова до виконання кліматична угода.

Що змінить ця угода? Яке значення вона матиме для України?

У цьому записі я не буду говорити про короткострокові наслідки для України прийняття нової угоди в Копенгагені, про вплив на надходження від можливого продажу одиниць встановленої кількості та ринок проектів спільного впровадження, хоча й ця тема дуже цікава.

Але більше хвилює інше… Подивіться на порядок цифр, які фігурують під час обговорення нової кліматичної угоди.

На думку Всесвітнього фонду природи, для того, аби зустріч в Копенгагені стала успішною, країнам необхідно зробити таке:

Погодити сильну, обов’язкову до виконання кліматичну домовленість на період після 2012 року шляхом внесення змін до Кіотського протоколу та прийняття нового Копенгагенського протоколу.

Забезпечити початок зниження світових викидів парникових газів найпізніше у 2017 році й скорочення викидів щонайменше на 80% у порівнянні з 1990 роком до 2050 року.

Погодити план декарбонізації економік розвинутих країн до 2050 року та на першому етапі скоротити їх викиди на 40% у порівнянні з 1990 роком до 2020 року.

Сприяти переходу до декарбонізації економік країн, які розвиваються, забезпечуючи річне фінансування в обсягах 160 мільярдів доларів для боротьби та адаптації до зміни клімату та для передачі екологічних технологій.

2050 рік, а тим більше 2020 рік - це цілком осяжні перспективи. Що означає скорочення викидів на 40% чи на 80%? Це кардинальні зміни в структурі економіки, в способах отримання енергії, в технологіях, в способі життя врешті-решт. Протягом наступних 40 років світ істотно зміниться. Думаю, він змінить значно більшим чином, ніж змінився за минулі 40 років. А згадайте, що було 40 років тому. Так, люди вже побували в космосі, але не було інтернету, мобільного зв’язку, соціальних медіа, багато чого не було 40 років тому.

Чи готова Україна до великих змін?

Українські чиновники вважають, що Україна й так викидає менше половини рівня викидів парникових газів в 1990 році. Тому, офіційна мета України досягти рівня 80% викидів парникових газів до 2020 року від рівня 1990 року. Фактично, Україна (принаймні на думку чиновників) налаштована продовжувати зростання економіки без будь-яких істотних змін в її структурі. Зростання економіки - це, здавалося б, благородна мета.

Але яке місце займатиме Україна у зміненому світі через 40 років?

Чи не варто згадати нам про різницю між зростанням економіки та розвитком економіки (та й загалом розвитком добробуту суспільства)?

Радив би прочитати:

Чому потрібен податок на вуглець?

Вугілля, чорна металургія, ядерна енергетика та якість економічного зростання

Переконаний, що лідерами в світі через 40 років будуть саме ті, хто зробить ставку на розвиток економіки відповідно до сучасних викликів, мабуть, найголовнішим з яких є проблема зміни клімату. Україні потрібно скорочувати викиди парникових газів не лише для того, аби виконати міжнародні зобов’язання та зробити свій внесок у боротьбу з глобальним потепління, а й для того, аби не опинитися серед аутсайдерів міжнародної спільноти через 40 років.

Яка Ваша думка? Запрошую всіх учасників greencubator EnergyCamp прийняти участь в обговоренні за вечірнім вогнищем.

Пишіть у коментарях!

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Атомні електростанції

Kolia Shlapak — Thu, 09 Jul 2009 07:32:44 +0000

Перед Вами футбольне поле та
оглядове колесо на задньому плані.
Впізнаєте? м. Прип’ять

Атомні електростанції з’явилися не та давно, але за кілька десятиліть людство, здається, потрапило до них у полон. Вони знаходяться поруч, багато хто звик до них й не задумується про те величезне джерело ризику, біля якого ходить, їздить, фотографує…

Мабуть, так часто трапляється в житті. Ми щодня можемо їздити на автомобілі і не думати про небезпеку. Й лише, коли потрапляємо в ДТП, розуміємо, що насправді небезпека зовсім поруч. Україна потрапила вже була у дуже небезпечну атомну пригоду, тому мала б краще за інших відчувати цю небезпеку. Та тим не менш…

Близько половини електроенергії виробляється АЕС, в стратегії розвитку енергетики України передбачено будівництво нових атомних електростанцій, майбутні кандидати в президенти України вже обіцяють людям дешеву електроенергію, а російська корпорація ТВЕЛ заявляє про готовність будувати в Україні завод із виробництва ядерного палива.

Чи потрібен нам такий ризик? Чи готові Ви особисто приймати на себе ризики атомних електростанцій?

Україна не самотня у своїй залежності від атомних станцій. Росія бачить у своїх атомних електростанціях інструмент боротьби зі зміною клімату, Китай - ключовий елемент у забезпеченні країни електроенергією, в США окремі сенатори озвучують плани будівництва 100 нових енергоблоків, іншим країнам також важко знайти альтернативу.

Альтернативні джерела енергії ще не стали панацеєю від атомної залежності. Більше того, цього важко очікувати найближчі 10-15 років. Однак, варто пам’ятати, що від того, куди ми інвестуватимемо зараз залежить наше майбутнє. Україна має величезний потенціал для розвитку альтернативних джерел енергії й ще більший (я б навіть сказав непристойний) потенціал для енергозбереження.

Хтось вважає Україну бідною?

Повірте, стільки енергоресурсів може марнувати тільки дуже багата й дуже недалекоглядна країна.

То ж чи потрібні нам нові атомні електростанції? Чи є в нас завдання пріоритетніші?

_______

Реклама

Веб-студия Web-Planet — создание сайтов, оптимизация и продвижение. Дизайн логотипов.

vacanze odessa

Чудеса медицины: пластические операции фото.

Одесса - это прежде всего море и юмор, а не место для охоты, но винтовки в одессе таки есть. А может лучше фотоохота?

_______

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Опитування: Чи готові Ви платити більше?

Kolia Shlapak — Fri, 03 Jul 2009 18:27:22 +0000

Уявіть, що Ви маєте вибір: купувати товари чи послуги, скажімо, “звичайні” або товари чи послуги, які приносять менше шкоди природі порівняно із “звичайними”. Уявіть також, що дружність до природи останніх не ставиться під сумнів. Вона гарантована.

Чи готові ви платити більше за екологічні товари та послуги? Наскільки більше?

Готові? Ось вам вибір екологічних товарів:

Екологічні іграшки

Енергозберігаючі лампи

Енергозберігаючі лампи - Частина 2. Діодні лампи.

Екологічні книги

Екоторби від Екоклубу Зелена Хвиля

Реклама

Учиться необходимо всегда: семинар маркетинг поможет достучаться до клиента.

Косметика MAC Украина - украсьте себя!

Что может быть лучше в летнюю жару, чем прохлада холодной воды вокруг? Прокат яхт - вперёд к прохладе!

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Green Economy / Зелена економіка… Інші варіанти?

Kolia Shlapak — Wed, 17 Jun 2009 18:14:02 +0000

Пошук в Гугл за словами “зелена економіка” дає близько 4500 результатів. Пошук за запитом “green economy” - 937 000 результатів.

Це приблизно й відповідає тій різниці, яка існує між розумінням та популярністю даного поняття в Україні та світі.

Читайте більше про “зелену економіку”:

Зелена економіка

Але час цьому змінюватися. Й ситуація буде змінюватися. В Україні найближчі кілька років буде активно розвиватися сектор альтернативної енергетики та енергозбереження, якщо вистачить розуму українським чиновникам, то неминуче розвиватиметься сектор громадського транспорту…

Буде зростати й інтерес медіа. З огляду на це, мені особисто цікаво, який український термін може найкраще відобразити ту “green economy”. Зелена економіка? Чи щось інше?

Які Ваші варіанти? Найкращі будуть відзначені Пишіть у коментарях!

_____

Реклама

thailand hotel deals

перевозка контейнеров - это не лёгкий труд. Поможем!

odessa ukraine - best place to spend your vacation

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Чи винні кажани, що у нас такі політики? :)

Kolia Shlapak — Wed, 14 Jan 2009 20:19:33 +0000

От таке цікаве питання!

Сьогодні Верховна Рада України не підтримала проект Закону «Про прийняття Поправки до Угоди про збереження кажанів в Європі». За даний законопроект проголосували 173 народних депутати із 409, зареєстрованих у сесійній залі.

Важко сказати, що даний законороект приніс би багато користі тим кажанам, українським та європейським. Нічого важливого та суттєвого у законопроекті немає, як на мене. Кому цікаво можете перечитати за посиланням вище. Однак, аргументація, яку наводили шановні політики в Верховній Раді змушує знову й знову сумніватися в наявності здорового глузду у людей, яких ми з вами обираємо.

Цитати нижче взято з сайту УНІАН:

Народний депутат від КПУ Сергій ГОРДІЄНКО назвав дивним у нинішній ситуації підхід Секретаріату Президента до внесення законопроектів, які є невідкладними.

Він наголосив, що «кажани не винні», а такий підхід - «це є діагноз для влади, діагноз адміністрації Президента».

За словами С.ГОРДІЄНКА, «сьогодні, коли Україна замерзає, коли перед Україною стоять такі виклики», у Секретаріаті Президента «тепло і літають бджоли», і “в такій атмосфері можна піклуватися і про кажанів».

У свою чергу народний депутат Тарас ЧОРНОВІЛ (фракція Партії регіонів) заявив, що не голосуватиме за даний законопроект, оскільки у ньому не йдеться про ще одного кажана – «балогоносого помаранчевого вампіра».

Ваші думки?

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Мова як вираження свідомості… Екологічної свідомості?

Kolia Shlapak — Mon, 03 Nov 2008 00:17:52 +0000

Можете мене привітати, нещодавно я вступив до аспірантури одного з інститутів НАН України на спеціальність “Економіка природокористування та охорона навколишнього природного середовща”. Заздалегідь дякую всім за вітання

Написати сьогодні хочу ось про що… Одним зі вступних іспитів була філософія. Скажу чесно філософію я не люблю! Мабуть, через те, що не дуже розумію). Але тим не менш, під час підготовки до іспиту довелося дещо почитати з філософії… Й прочитане принесло кілька цікавих думок.

В одному з питань говорилося про те, що мова - це своєрідне віддзеркалення свідомості народу. Тобто, якщо вивчати розвиток тієї чи іншої мови, то можна робити висновки й про розвиток та формування свідомості того чи іншого народу.

В 2008 році вийшло нове одинадцяте видання The Chambers Dictionary. Так от, британська преса відразу повідомила, що до нового видання увійшли екологічні-природоохоронні-зелені терміни, яких раніше не існувало (переклад вільний):

електросмог - електромагнітне випромінювання комп’ютерів та мобільних телефонів;

екопоселення - невелика спільнота, що облаштовує своє житло й життя у спосіб, який спричинює найменшу можливу шкоду природі (до речі, таке планують створити на Вінниччині);

вуглецевий відбиток - вимір впливу людської діяльності на природу;

продуктові кілометри - відстань, яку долають продукти до того, як потрапити до нас на стіл;

зелений податок - встановлення ціни на небажанні явища, такі як забруднення двоокисом вуглецю, ртуттю, з метою зменшити викиди цих шкідливих речовин й ін…

Цікаво, чи відбуваються подібні процеси і в українській мові?

Я спробував це з’ясувати, принаймні, у великому наближенні. Скористався для цього “особливим пошуком від Гугл”… Ні, не зеленим вебом… А пошуком, який мені став відомим завдяки статті на “Українській блогосфері“. До речі, дуже корисний блог для кожного, хто хоче завести свій онлайновий щоденник або ефективно розвивати вже існуючий. Там ви знайдете поради як про технічні аспекти, так і про створення якісного контенту.

Пошук, який я використовував, на жаль, зараз вже не працює, він був створений Гуглом до свого дня народження й видавав результати з інтернет сторінок, які існували на 2001 рік. Точних результатів не дам, бо не пам’ятаю й немає можливості перевірити. Однак, кількість результатів за такими запитами як “енергозберігаючі лампи“, “діодні лампи“, “екологічна проблема“, “альтернативні джерела енергії” й т.п. значно зросла за ці 7 років. Це, звичайно, свідчить не лише про розвиток екологічної свідомості, а й про розвиток українського інтернету. Однак, тенденція позитивна, й це не може не радувати. Екологічна інформація поширюється в інтернеті, а екологічна свідомість виховується в українців.

Наскільки поширені в українській мові слова, які увійшли в The Chambers Dictionary? Давайте перевіримо в Гуглі:

електросмог - 420 результатів;

екопоселення - 1520 результатів;

вуглецевий відбиток - 2 результати;

продуктові кілометри - 0 результатів;

зелений податок - 7 результатів.

Як бачимо, деякі більше, деякі менше. Цікаво буде порівняти результати через кілька років. Будемо сподіватися, що до того часу подібні слова стануть звичними в українській мові, ми будемо піклуватися про свою країну, свою планету та життя своїх дітей.

Висловлюйте свої думки щодо прочитаного в коментарях!

Оригінальний малюнок - letstalkscience.ca

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Екологічна проблема як шлях до успіху

Kolia Shlapak — Mon, 06 Oct 2008 19:52:45 +0000

Малюнок getentrepreneurial.com

Зацікавив заголовок? На Вашу думку в Україні багато екологічних проблем? Думаю, що так.

Це добре чи погано? Звичайно, що погано!

Але що означає велика кількість екологічних проблем для активної думаючої людини? На мою думку, це означає лише те, що ці екологічні проблеми потрібно вирішувати. Ваші думки очікую в коментарях.

Коли хто-небудь з українських чиновників хвалиться вирішенням тієї чи іншої екологічної проблеми, я це сприймаю з таким же подивом чи радістю, як би сприймав слова матері про те, що її дитина росте чи набирає вагу.

Те ж саме можна сказати про виступи українських чиновників про економічне зростання України. Українська економіка, як маленька дитина, - вона не може не зростати. Питання - за рахунок чого зростати?

Повернемося до екологічних проблем… Проблем з довкіллям в Україні справді багато. Нам вже давно час думати про їх вирішення. Кожна проблема - це можливість, можливість знайти її рішення. Вирішення проблеми - це усіх. Чим більша проблема, тим більший успіх!

Хто і в якій ролі може досягати цього успіх?

Я думаю, що кожен. Чи в ролі простого громадянина, підтримуючи екологічні рухи, що розвиваються; чи в ролі державного чиновника, сприяючи впровадженню екологічних заходів; чи в ролі науковця, розробляючи нові підходи до вирішення екологічних проблем… А краще у всіх ролях одразу!

Але хто найбільш активно, наполегливо та ефективно вирішує будь-які проблеми? На мою думку, це бізнес. Чому? Мабуть, тому що через вирішення проблеми бізнес отримує найбільшу компенсацію: не лише моральну, а й фінансову.

Екологічні проблеми в Україні - це серйозні бізнесові можливості, це можливості для бізнесу запропонувати рішення й отримати прибуток. Більше того, українському бізнесу не потрібно навіть багато чого вигадувати. Більшість бізнесових схем вже давно працюють на Заході.

Що ж потрібно для розвитку бізнесу, спрямованого на вирішення екологічних проблем в Україні? Як на мене, варто лише обмежити можливості для для бізнесу, що шкодить довкіллю, й розширити їх для екологічного бізнесу. Далі справу зробить ринок.

Але для цих змін потрібна воля держави. Для волі держави потрібна воля суспільства. А для цього вже варто дещо змінити в собі…

P.S. Не люблю розмов про чиновників бандитів і хапух та чесний простий народ. В чесного працьовитого народу будуть чесні працьовиті чиновники. Кожен з нас може і мусить стати кращим!

P.P.S Які, на Вашу думку, екологічні проблеми і яким саме чином може вирішити український бізнес?

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Вугілля, чорна металургія, ядерна енергетика та якість економічного зростання

Kolia Shlapak — Fri, 29 Aug 2008 19:47:30 +0000

Я дуже рідко читаю книги. За останні три роки я прочитав їх, мабуть, не більше 10. Але зараз, як трапиться вільна хвилина, читаю одну дуже цікаву книгу, придбану вже, мабуть, рік тому при знайомстві з книгарнею “Смолоскип”. Книга має назву “Якість економічного зростання” (The Quality of Growth - повний текст англійською), й, як сказано в анотації, є результатом дослідницької роботи низки проектів Світового банку. Книгу писали розумні люди й про розумні речі.

Одним з ключових моментів вступної частини книги є теза про розмежування поняття економічного зростання та економічного розвитку. Перше вимірюється головним чином простими економічними показниками (найчастіше ВВП), які подаються суспільству через ЗМІ в якості здобутків урядів, прем’єрів та прем’єрок. Про друге, яке, насправді є поняттям значно ширшим, охоплює не лише економічний вимір, а й вимір соціальний, екологічний й загалом багато в чому перегукується з поняттям сталого розвитку в пресі можна почути значно рідше.

З 81 індикатора якості життя менше десятої частини поліпшується внаслідок економічного зростання, така ж частина погіршується, а досить багато індикаторів не демонструють якогось значного взаємозв’язку з процесом економічного зростання.

Зростання і розвиток безперечно пов’язані, але не так сильно як може здаватися. Вирубуються дерева, продається деревина - ВВП зростає, забудовуються міста, знищуються паркові зони - ВВП зростає, спалюється вугілля - ВВП зростає, навіть повінь та її ліквідація призводить до зростання ВВП. А чи покращується якість життя? … Можливо, окремих людей так, але дуже окремих.

Зростання ВВП корелює:

- позитивно із зменшенням бідності, нерівності в доходах, дитячої смертності та зростанням очікуваної тривалості життя, при цьому ступінь кореляції в різних випадках різна;

- негативно із зменшенням викидів в атмосферу двоокису вуглецю і позитивно із зменшенням забруднення води.

Зростання економіки потрібне, але не менше потрібно приділяти увагу якості того зростання. Українське ВВП зростає за рахунок енергоінтенсивних та ресурсоємних галузей промисловості (добувна промисловість, металургія, енергетика), які до того ж є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря. Змінити цю ситуацію швидко й безболісно неможливо, але потрібно рухатися в цьому напрямку.

За останні два дні мене неприємно здивувало відразу три заяви Юлії Тимошенко:

- про розширення субсидіювання металургійної галузі,

- про потужне фінансування ядерно-енергетичного комплексу та

- твердження, що вугілля є основою абсолютно багатого життя для українців.

Не приємно здивували не тому, що я вважаю, що ці галузі не потрібно розвивати. Навпаки потрібно, вони є основою енергетичної безпеки України й складають значну частку ВВП.

Неприємно те, що тенденція “брудного економічного розвитку” залишається головною в українських політиків. Неприємно те, що відсутнє чітке бачення поступового відходу від економіки споживання до економіки розвитку, відсутнє бачення сталого розвитку. Сталий розвиток в Україні - це лише термін, але ще далеко не бачення розвитку.

П.С. Краще вже нарощувати ВВП за рахунок легалізації проституції та регулювання ринку електронних грошей, ніж за рахунок довкілля

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator

Війна в Грузії, нафта та екологічна політика ЄС

Kolia Shlapak — Fri, 15 Aug 2008 16:48:15 +0000

Малюнок Wikipedia

Війна в Грузії - це боротьба за контроль над постачанням нафти, нафти, якої стає все менше та яка постійно дорожчає. На цьому сходяться багато міжнародних експертів… це визнали навіть російські дипломати. У цій війні багато геополітики та економічних інтересів й набагато менш бажання захистити російських громадян.

Через Грузію проходять нафтопроводи, які з’єднують поклади нафти на Кавказі із споживачами в європейских країнах; нафтопроводи, які збудовані при політичній підтримці США й поки що не контролюються Росією. Це, зокрема, нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (основними акціонерами консорціума-оператора нафтопроводу є компанії British Petroleum та Державна нафтова компанія Азербайджану). Проблема альтернативних шляхів постачаня нафти з Каспійського регіону в обхід російської території постала ще на початку 90-х років, однак перша нафта була закачена в трубопровід лише у 2005 році. Зараз через нафтопровід проходить мільйон барелів нафти на день.

Бажання Росії контролювати транспорт досить значних запасів нафти з Каспійського регіону призвело не лише до активної економічної, політичної та інформаційної діяльності в регіоні, а й, як це не прикро, до воєнних дій. Росія хоче піддати сумніву безпечність транспортуваня нафти через Грузію, тим самим зміцнивши власні позиції. Росія хоче бути єдиним постачальником нафти й газу зі Сходу на Захід.

А що ж Захід? Захід хоча й засудив дії РФ, але загалом продовжує реагувати досить стримано. Європа не хоче війни з Росією, Європа хоче гарантій енергетичної безпеки!

Подібна поведінка Росії може призвести до того, що ця країна почне котролювати всі потоки енергоресурсів в Європу й визначатиме принципи ціноутворення. Разом з тим подібна поведінка може стати стимулом для Європи в активізації зусиль усіх членів Європейського Союзу для досягнення амбітних цілей енергетичної політики до 2020 року: зростання на 20% обсягів використання відновних джерел енергії, скорочення викидів двоокису вуглецю на 20% у порівнянні з 1990 роком, 10% частка біопалива в транспортному секторі, підвищення енергоефективності економіки й ін. У цій ситуації я згадую слова Деніса Медоуза про те, що для подолання “енергетичної кризи” люди (чиновники, громадськість) мають бути перш за все зацікавлені у вирішенні даної проблеми. Як на мене військові дії на Кавказі мають стати стимулом для такого зацікавлення.

Поки що аналітики не відзначили значного впливу збройного конфлікту на ринок енергетичної сировини, однак, думаю, європейські чиновники ще раз задумалися про власну енергетичну безпеку.

Варто про неї задуматись й нам. Дешевого палива вже ніколи не буде, потрібно змінювати правила гри й цінувати енергоресурси.

Варто прочитати:

Грузинська криза та її українські наслідки

Схожі повідомлення

Інтернет магазин екологічних товарів

↑ Grab this Headline Animator