Читайте цікаву твіттер-дискусію PR-директора Microsoft Ukraine, Ярини Ключковської (@yarynka), та Технослава Бергамота (@technoslav), одного із засновників та редакторів сайта gagadget.com.
Цікавий власне не стільки предмет дискусії, скільки запитання, які ставляться. Одне з них винесено у заголовок.
Запрошую дати свої варіанти відповідей у коментарях.
Залишилося 100 днів до зустрічі в Копенгагені, де мусить бути прийнята нова обов’язкова до виконання кліматична угода.
Що змінить ця угода? Яке значення вона матиме для України?
У цьому записі я не буду говорити про короткострокові наслідки для України прийняття нової угоди в Копенгагені, про вплив на надходження від можливого продажу одиниць встановленої кількості та ринок проектів спільного впровадження, хоча й ця тема дуже цікава.
Але більше хвилює інше… Подивіться на порядок цифр, які фігурують під час обговорення нової кліматичної угоди.
На думку Всесвітнього фонду природи, для того, аби зустріч в Копенгагені стала успішною, країнам необхідно зробити таке:
- Погодити сильну, обов’язкову до виконання кліматичну домовленість на період після 2012 року шляхом внесення змін до Кіотського протоколу та прийняття нового Копенгагенського протоколу.
- Забезпечити початок зниження світових викидів парникових газів найпізніше у 2017 році й скорочення викидів щонайменше на 80% у порівнянні з 1990 роком до 2050 року.
- Погодити план декарбонізації економік розвинутих країн до 2050 року та на першому етапі скоротити їх викиди на 40% у порівнянні з 1990 роком до 2020 року.
- Сприяти переходу до декарбонізації економік країн, які розвиваються, забезпечуючи річне фінансування в обсягах 160 мільярдів доларів для боротьби та адаптації до зміни клімату та для передачі екологічних технологій.
 |
| Перед Вами футбольне поле та оглядове колесо на задньому плані. Впізнаєте? м. Прип’ять |
Атомні електростанції з’явилися не та давно, але за кілька десятиліть людство, здається, потрапило до них у полон. Вони знаходяться поруч, багато хто звик до них й не задумується про те величезне джерело ризику, біля якого ходить, їздить, фотографує…
Мабуть, так часто трапляється в житті. Ми щодня можемо їздити на автомобілі і не думати про небезпеку. Й лише, коли потрапляємо в ДТП, розуміємо, що насправді небезпека зовсім поруч. Україна потрапила вже була у дуже небезпечну атомну пригоду, тому мала б краще за інших відчувати цю небезпеку. Та тим не менш…
Близько половини електроенергії виробляється АЕС, в стратегії розвитку енергетики України передбачено будівництво нових атомних електростанцій, майбутні кандидати в президенти України вже обіцяють людям дешеву електроенергію, а російська корпорація ТВЕЛ заявляє про готовність будувати в Україні завод із виробництва ядерного палива.
Чи потрібен нам такий ризик? Чи готові Ви особисто приймати на себе ризики атомних електростанцій?
Україна не самотня у своїй залежності від атомних станцій. Росія бачить у своїх атомних електростанціях інструмент боротьби зі зміною клімату, Китай - ключовий елемент у забезпеченні країни електроенергією, в США окремі сенатори озвучують плани будівництва 100 нових енергоблоків, іншим країнам також важко знайти альтернативу.
Уявіть, що Ви маєте вибір: купувати товари чи послуги, скажімо, “звичайні” або товари чи послуги, які приносять менше шкоди природі порівняно із “звичайними”. Уявіть також, що дружність до природи останніх не ставиться під сумнів. Вона гарантована.
Чи готові ви платити більше за екологічні товари та послуги? Наскільки більше?
Пошук в Гугл за словами “зелена економіка” дає близько 4500 результатів. Пошук за запитом “green economy” - 937 000 результатів.
Це приблизно й відповідає тій різниці, яка існує між розумінням та популярністю даного поняття в Україні та світі.
Читайте більше про “зелену економіку”:
Але час цьому змінюватися. Й ситуація буде змінюватися. В Україні найближчі кілька років буде активно розвиватися сектор альтернативної енергетики та енергозбереження, якщо вистачить розуму українським чиновникам, то неминуче розвиватиметься сектор громадського транспорту…
Буде зростати й інтерес медіа. З огляду на це, мені особисто цікаво, який український термін може найкраще відобразити ту “green economy”. Зелена економіка? Чи щось інше?
