Зараз я активно працюю над тим, аби вже з 1 серпня запустити нову версію сайта - Зелена Хвиля. Сайт переїде на новий домен та нову систему управління. Загальна ідея сайту, звичайно, залишиться без змін, але підходи до наповнення та пріоритети розвитку стануть дещо іншими.

З огляду на все це, звертаюся до Вас із великим проханням! Висловіть свою думку щодо того, яким має бути сайт екологічних новин та екологічної інформації. Що Ви б там хотіли бачити? Новини на яку тематику? Які функціональні можливості? Яка частота оновлення матеріалів, на Вашу думку, є оптимальною? Чи цікаво Вам було б читати інтерв’ю та брати участь в онлайн конференціях із експертами в сфері охорони довкілля та екологічних технологій?

Буду дуже вдячний. Аби дещо зорієнтувати Вас трохи розповім про основні напрямки змін.

(more…)

Про ‘greenwashing‘ я вже згадував в пості про екологічну рекламу.

…компанії можуть просто використовувати популярну тенденцію для своєї користі, не роблячи насправді нічого корисного для охорони довкілля. Мова йде про компанії, які витрачають більше часу й коштів на рекламу своєї дружності до довкілля, ніж на власне зменшення свого негативного впливу на природу…

Тоді я запитував читачів, наскільки серйозними, на їх думку, є ризики експлуатації екологічних ідей українськими компаніями. Зараз вже можна збирати перші приклади.

Найпоширенішим прикладом є, звичайно, написи “Без ГМО“. На чому їх тільки зараз не ліплять! На презервативах бачили?

Серед іншого я б додав позиціонування одного із виробників посуду із антипригарним покриттям, який у своїх прес-релізах наголошує на відсутності у своїх продуктах кадмію та свинцю, а також подібні за змістом заяви інших компаній. Можливо, звичайно, я не до кінця розумію ситуацію, й аналогічні вироби інших виробників просто кишать атомами цих важких металів? Чи раніше ці метали використовувалися? Про це прес-релізи мовчать. Інакше, чому також не заявити, що посуд не містить ртуті, озонруйнуючих речовин, не спричиняють вимирання равликів… Якщо мені з цим може хтось допомогти, буду радий!

(more…)

На цьому тижні Віктор Бойко через сторінки газет влади (”Урядовий кур’єр” та “Голос України”) заявив про необхідність створення в Україні нової галузі промисловості - екологічної промисловості. Це звичайно штука дуже прогресивна. В багатьох європейських країнах в рамках системи еколого-економічних рахунків існує навіть окремий тип національних рахунків, який визначає внесок екологічної промисловості у розвиток економіки країни, темпи розвитку екологічної промисловості та вплив на неї заходів державної політики.

Наріжним каменем екологічних реформ стане народження в Україні екологічного бізнесу. Ми створимо окрему галузь промисловості - “прибуткову екологію”. У розвинених країнах, на приклади яких мені, на жаль, доведеться багато посилатися за відсутності українських аналогів, це вже повноправна конкурентоспроможна галузь економіки. Боротьба за чисте довкілля стала стимулом та засобом у боротьбі з фінансовою кризою на національному рівні. Екологічний ринок Європи - це окремий ринок із власними гравцями, регуляторами, сегментами та механізмами співпраці, що зорієнтовані на користь не лише для суб’єктів ринку та економіки країни, а й на довкілля. В екологію інвестують, і ці інвестиції приносять реальні прибутки. Мати екологічно чистий бізнес - престижно. Компанія, що зорієнтована на екологічно чисте виробництво, має кращу репутацію, більші шанси на прибуткові контракти. Це програма-максимум для нашої країни.

Віктор Бойко

Чи є екологічний бізнес в Україні?

(more…)

29-30 травня в Криму в Білогірському районі поблизу села Біла Скеля на березі річки Карасьовка відбувся перший в цьому році Energy Camp.

Дуже задоволений, що мені вдалося туди потрапити. Перш за все, для мене - це була можливість вирватися на свіже повітря й трохи відпочити, зустріти старих друзів та знайомих, а також отримати нові цікаві знайомства.

На фотографії зліва - Іван Стаценко, доцент кафедри енергозбереженя і  відновлюваних джерел енергії Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості. Я не даремно поставив це фото першим. Пан Стаценко дуже добре відображає весь дух Energy Camp’y - розумний ентузіазм людей, які хочуть щось змінювати та знають, як це робити.

Іван Стаценко спільно зі студентами та аспірантами має багато цікавих розробок. Зокрема, він презентував сонячний колектор із полікарбонату, який може нагрівати воду до 70 градусів та вище. В Криму сонячні колектори можуть забезпечувати нагрів 100 літрів води на день на 1 м2 поверхні. Мета Івана Стаценка - 1 мільйон найдешевших сонячних систем для Криму і система виробництва, монтажа та обслуговування сонячних систем в кожному районі Криму.

(more…)

Реклама: Сайт ничего не стоит без посетителей.  Раскрутка сайтов - это важный шаг, чтобы добиться отдачи от сайта.
________________________________________________________________

В Україні створено екологічний страховий пул, ціллю роботи якого буде перестрахування ризиків, пов’язаних із заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу, а також вдосконалення існуючої нормативної базі зі страхування екологічних ризиків.

Розробкою нових підходів екологічного страхування спільно зі страховими компаніями займатиметься Академія екологічних наук. Для мене це перша згадка в медіа-просторі про діяльність Академія екологічних наук з часу її створення в грудні 2008 року. А для Вас?

Виявляється, на сьогодні до обов’язкових видів страхування входить страхування цивільної відповідальності за шкоду, спричинену пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, страхування відповідальності під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів, страхування відповідальності при перевезенні небезпечних вантажів та страхування відповідальності за шкоду, спричинену при зберіганні і застосуванні пестицидів та агрохімікатів. Однак, низькі страхові тарифи та обмеження страхових виплат роблять ці види страхування лише формальними. Уявіть, внаслідок аварії із потягом, що перевозив жовтий фосфор, біля Ожидова в 2007 році держава витратила на аварію близько 25 мільйонів гривень, сума екологічних збитків склала близько 1,5 мільйона гривень, а страхові компанії виплатили лише 80 тис. грн.!

(more…)