Comments on: Результати конференції у Копенгагені. http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/ Блог про охорону довкілля Fri, 10 Sep 2010 13:41:31 +0000 http://wordpress.org/?v=2.5.1 By: Kolia Shlapak http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/#comment-1756 Kolia Shlapak Sun, 27 Dec 2009 21:59:13 +0000 http://shlapak.org.ua/?p=235#comment-1756 Й ще одна стаття, яка допоможе краще зрозуміти зв"язок всіх цих цілей скорочень викидів, Кіотським протоколом й реальними технологіями та реальними проектами: <a href='http://www.sustainablebusiness.com/index.cfm/go/news.display/id/19415' rel="nofollow">European Power Companies Responding to Carbon Pricing - Survey</a> Й ще одна стаття, яка допоможе краще зрозуміти зв”язок всіх цих цілей скорочень викидів, Кіотським протоколом й реальними технологіями та реальними проектами: European Power Companies Responding to Carbon Pricing - Survey

]]> By: Kolia Shlapak http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/#comment-1755 Kolia Shlapak Sun, 27 Dec 2009 21:53:22 +0000 http://shlapak.org.ua/?p=235#comment-1755 1) Джерело: публікація на сайті <a target='_blank' href='http://www.earth-policy.org/index.php?/indicators/C50/' rel="nofollow">Earth Policy Institute</a>, <a target='_blank' href='http://www.earth-policy.org/datacenter/xls/indicator9_2009_all.xls' rel="nofollow">файл там же з даними та посиланнями на дослідження</a> й <a target='_blank' href='http://www.nature.com/ngeo/journal/v2/n12/abs/ngeo694.html' rel="nofollow">абстракт одного з останніх досліджень</a> (результати опубліковано в листопаді 2009 року). 2) Як на мене, всі три криві на графіку б) демонструють слабкий тренд у бік зменшення Підсумок: я не настільки компетентний в подібних дослідженнях, аби наполегливо Вам щось доводити. То ж, дякую Вам за всі коментарі, графіки й посилання, які допомогли мені ще більше зрозуміти неоднозначність та складність досліджень, пов"язаних із фізичними проявами зміни клімату. Сподіваюся, й Ви побачили, що тези, які Ви наводите далеко неоднозначні. ____ 3) ... Вікіпедіа має свої особливості, та стаття створювалася ще до початку конференції, наповнювалася й видозмінювалася після її завершення... В тому вигляді, в якому вона зараз, вона звичайно може багато чого описати, особливо, якщо вивчати посилання, які там наводяться. 4) Згоден ;) 5) Це не правда, що в результаті Кіотського протоколу Росія, США та Китай нічого не роблять. Звичайно, США - поза Кіотським протоколом. Китай та Росія все ж таки щось та й роблять. Китай реалізує чи не найбільше проектів за механізмом чистого розвитку відповідно до Кіотського протоколу, Росія має масу проектів спільного впровадження, хоча жоден з них не пройшов реєстрацію ще. Це й є спосіб вкладання грошей у технології, Кіотський протокол - це не лише дармові гроші через спад економіки, це й реальні проекти в альтернативні енергетиці й реальні гроші, які залучаються на технології. Один з основних здобутків Копенгагена - це залучення США та Китаю в рамках ключових гравців до переговорів. Вони у грі й це визначатиме подальший хід переговорів. 6) В тексті є й конкретні цифри, зокрема, й 30 мільярдів до 2012 року, але, згоден, деталі мають ще бути додані. 7) Гроші, про які говорять розвинуті країни, - це ж не гроші, які з мішків розкидають над Африкою. Поки що рано говорити про те, яким саме чином будуть використовуватися гроші, але значна їх кількість піде й на розвиток технологій. Більше того, коли на переговорах говорять про 30 чи сто мільярдів, то мова йде не лише про якісь бюджетні кошти уряду США чи країн ЄС, мова йде у великій мірі й про кошти приватних інвесторів, кошти, які вкладатимуться в технології. 1) Джерело: публікація на сайті Earth Policy Institute, файл там же з даними та посиланнями на дослідження й абстракт одного з останніх досліджень (результати опубліковано в листопаді 2009 року).
2) Як на мене, всі три криві на графіку б) демонструють слабкий тренд у бік зменшення
Підсумок: я не настільки компетентний в подібних дослідженнях, аби наполегливо Вам щось доводити. То ж, дякую Вам за всі коментарі, графіки й посилання, які допомогли мені ще більше зрозуміти неоднозначність та складність досліджень, пов”язаних із фізичними проявами зміни клімату. Сподіваюся, й Ви побачили, що тези, які Ви наводите далеко неоднозначні.
____

3) … Вікіпедіа має свої особливості, та стаття створювалася ще до початку конференції, наповнювалася й видозмінювалася після її завершення… В тому вигляді, в якому вона зараз, вона звичайно може багато чого описати, особливо, якщо вивчати посилання, які там наводяться.
4) Згоден ;)
5) Це не правда, що в результаті Кіотського протоколу Росія, США та Китай нічого не роблять. Звичайно, США - поза Кіотським протоколом. Китай та Росія все ж таки щось та й роблять. Китай реалізує чи не найбільше проектів за механізмом чистого розвитку відповідно до Кіотського протоколу, Росія має масу проектів спільного впровадження, хоча жоден з них не пройшов реєстрацію ще. Це й є спосіб вкладання грошей у технології, Кіотський протокол - це не лише дармові гроші через спад економіки, це й реальні проекти в альтернативні енергетиці й реальні гроші, які залучаються на технології.
Один з основних здобутків Копенгагена - це залучення США та Китаю в рамках ключових гравців до переговорів. Вони у грі й це визначатиме подальший хід переговорів.
6) В тексті є й конкретні цифри, зокрема, й 30 мільярдів до 2012 року, але, згоден, деталі мають ще бути додані.
7) Гроші, про які говорять розвинуті країни, - це ж не гроші, які з мішків розкидають над Африкою. Поки що рано говорити про те, яким саме чином будуть використовуватися гроші, але значна їх кількість піде й на розвиток технологій. Більше того, коли на переговорах говорять про 30 чи сто мільярдів, то мова йде не лише про якісь бюджетні кошти уряду США чи країн ЄС, мова йде у великій мірі й про кошти приватних інвесторів, кошти, які вкладатимуться в технології.

]]> By: xD http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/#comment-1753 xD Sun, 27 Dec 2009 18:10:17 +0000 http://shlapak.org.ua/?p=235#comment-1753 1. "Annual ice mass loss for the entire continent more than doubled between the periods 2002-06 and 2006-09." А можна цифри, графіки, джерело? Щось не дуже зрозуміло що значить between the periods, чому не in the period between. Якщо мова про річні цикли(periods), чому вказані різні місяці? До приведеного мною графіку я надав джерело. Ось ще дуже схожий графік від іншого джерела: http://arctic.atmos.uiuc.edu/cryosphere/IMAGES/current.anom.south.jpg [UNIVERSITY OF ILLINOIS AT URBANA-CHAMPAIGN. POLAR RESEARCH GROUP. DEPARTMENT OF ATMOSPHERIC SCIENCES] 2. Знайшов цікаві графіки а) http://igloo.atmos.uiuc.edu/cgi-bin/test/print.sh?fm=01&fd=08&fy=1979&sm=01&sd=08&sy=2008 Начеб-то площа стала менше, але зверніть увагу — концентрація криги збільшилася. б) http://arctic.atmos.uiuc.edu/cryosphere/IMAGES/global.daily.ice.area.withtrend.jpg Якщо дивитися на daily sea ice area, то начеб-то все нормально, але якщо глянути на червону криву daily sea ice mean, можна звісно вдаритися у паніку. Але виявляєтся, що червона крива - це різниця між середніми значенями за 20 років 1979-2000 (це написано на графіку). І це ніфіга не ґрунтовний підхід. А давайте таким жи чином порівняємо температуру з 1965 по 1975 рр., використовуючи при цьому середню за попередні 10 років? Прошу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Global_Cooling_Map.png . Караул! Глобальне похолодання! 3. "Щодо конференції та її результатів, то безперечно стаття з Вікіпедії не може це описати." Чому ж це не може? Якщо щось не можна описати, значить або немає чого описувати, або немає розуміння. 4. "Саме цілі зі скорочення викидів й не були покищо внесені в текст остаточного документу - Copenhagen Accord. Вони мають з”явитися в додатку до кінця січня 2010 року." Подивимося! 5. "Тим не менш, скорочення викидів парникових - це ключовий елемент переговорів. Тут потрібно розуміти, що скорочення викидів - це не просто цифри чи не просто зупинка підприємств. Більше того - це зовсім не зупинка підприємств. За рахунок чого досягаються скорочення викидів парникових газів? Візьміть Україну для прикладу навіть. Скорочення викидів парникових газів - це проекти енергоефективності на підприємствах, це проекти в альтернативній енергетиці, утилізація енергетичного потенціалу біомаси, застосування провідних технологій, зменшення забруднення атмосферного повітря та багато інших речей. Це перебудова економіки. Це позитивна штука)" Для досягнення цієї шляхетної мети треба вкладати гроші у розвиток технологій. А в результаті Кіотського протокола маємо що: найбільші забруднювачі - США, Китай, Россія - нічого не роблять. Россія ще й гроші отримає за продаж квот, і я сумніваюся, що ці гроші будуть використані на розвиток зелених технологій. 6. "Тепер щодо адаптації… Скромні результати конференції зафіксовано ось у цьому короткому тексті." В тексті вода, додатки ще не заповнені. 7. "Й мабуть, одним з найбільших досягнень конференції вважають саме прогрес із фінансування адаптації до змін клімату в країнах, які є найменш розвинутими та найбільш вразливими до змін клімату. Це 10 мільярдів доларів на рік в найближчі три роки й зростання до 100 мільярдів на рік у 2020 році." Не вважаю це за велике досягнення. Так само як інші види безглуздого спонсорування Африки ( Треба було ці гроші направляти, знову ж таки, на розвиток технологій. 1. “Annual ice mass loss for the entire continent more than doubled between the periods 2002-06 and 2006-09.”
А можна цифри, графіки, джерело? Щось не дуже зрозуміло що значить between the periods, чому не in the period between. Якщо мова про річні цикли(periods), чому вказані різні місяці?
До приведеного мною графіку я надав джерело. Ось ще дуже схожий графік від іншого джерела:
http://arctic.atmos.uiuc.edu/cryosphere/IMAGES/current.anom.south.jpg [UNIVERSITY OF ILLINOIS AT URBANA-CHAMPAIGN. POLAR RESEARCH GROUP. DEPARTMENT OF ATMOSPHERIC SCIENCES]

2. Знайшов цікаві графіки
а) http://igloo.atmos.uiuc.edu/cgi-bin/test/print.sh?fm=01&fd=08&fy=1979&sm=01&sd=08&sy=2008
Начеб-то площа стала менше, але зверніть увагу — концентрація криги збільшилася.

б) http://arctic.atmos.uiuc.edu/cryosphere/IMAGES/global.daily.ice.area.withtrend.jpg
Якщо дивитися на daily sea ice area, то начеб-то все нормально, але якщо глянути на червону криву daily sea ice mean, можна звісно вдаритися у паніку. Але виявляєтся, що червона крива - це різниця між середніми значенями за 20 років 1979-2000 (це написано на графіку). І це ніфіга не ґрунтовний підхід. А давайте таким жи чином порівняємо температуру з 1965 по 1975 рр., використовуючи при цьому середню за попередні 10 років? Прошу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Global_Cooling_Map.png . Караул! Глобальне похолодання!

3. “Щодо конференції та її результатів, то безперечно стаття з Вікіпедії не може це описати.”
Чому ж це не може? Якщо щось не можна описати, значить або немає чого описувати, або немає розуміння.

4. “Саме цілі зі скорочення викидів й не були покищо внесені в текст остаточного документу - Copenhagen Accord. Вони мають з”явитися в додатку до кінця січня 2010 року.”
Подивимося!

5. “Тим не менш, скорочення викидів парникових - це ключовий елемент переговорів. Тут потрібно розуміти, що скорочення викидів - це не просто цифри чи не просто зупинка підприємств. Більше того - це зовсім не зупинка підприємств. За рахунок чого досягаються скорочення викидів парникових газів? Візьміть Україну для прикладу навіть. Скорочення викидів парникових газів - це проекти енергоефективності на підприємствах, це проекти в альтернативній енергетиці, утилізація енергетичного потенціалу біомаси, застосування провідних технологій, зменшення забруднення атмосферного повітря та багато інших речей. Це перебудова економіки. Це позитивна штука)”

Для досягнення цієї шляхетної мети треба вкладати гроші у розвиток технологій.
А в результаті Кіотського протокола маємо що: найбільші забруднювачі - США, Китай, Россія - нічого не роблять. Россія ще й гроші отримає за продаж квот, і я сумніваюся, що ці гроші будуть використані на розвиток зелених технологій.

6. “Тепер щодо адаптації… Скромні результати конференції зафіксовано ось у цьому короткому тексті.”
В тексті вода, додатки ще не заповнені.

7. “Й мабуть, одним з найбільших досягнень конференції вважають саме прогрес із фінансування адаптації до змін клімату в країнах, які є найменш розвинутими та найбільш вразливими до змін клімату. Це 10 мільярдів доларів на рік в найближчі три роки й зростання до 100 мільярдів на рік у 2020 році.”

Не вважаю це за велике досягнення. Так само як інші види безглуздого спонсорування Африки ( Треба було ці гроші направляти, знову ж таки, на розвиток технологій.

]]> By: Kolia Shlapak http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/#comment-1752 Kolia Shlapak Sun, 27 Dec 2009 11:05:17 +0000 http://shlapak.org.ua/?p=235#comment-1752 <b>In the Southern Hemisphere, Antarctica</b>, too, is showing signs of a warming climate. Annual ice mass loss for the entire continent more than doubled between the periods 2002-06 and 2006-09. In March 2009, a 400-square-kilometer piece of ice broke off of the Wilkins ice shelf, the tenth ice shelf collapse on the Antarctic Peninsula in recent times. The most notable break-up was that of the Larsen B ice shelf in 2002, which covered some 3,000 square kilometers, roughly the size of Rhode Island. The West Antarctic ice sheet (WAIS) lost 59 percent more ice in 2006 than it did in 1996. A fast-flowing drainage glacier of WAIS, the Pine Island glacier, experienced a quadrupling in its average rate of volume loss between 1995 and 2006. Previously well-established as stable or even gaining mass, the East Antarctic ice sheet may in fact be shrinking. A late 2009 Nature Geoscience study points toward a net melting of the ice sheet since 2006. This new discovery adds to the ever-growing fears of ice sheet collapse and sea level rise. With increased melting, scientists say sea level could rise as much as 2 meters by the end of this century. See the link above for reference In the Southern Hemisphere, Antarctica, too, is showing signs of a warming climate. Annual ice mass loss for the entire continent more than doubled between the periods 2002-06 and 2006-09. In March 2009, a 400-square-kilometer piece of ice broke off of the Wilkins ice shelf, the tenth ice shelf collapse on the Antarctic Peninsula in recent times. The most notable break-up was that of the Larsen B ice shelf in 2002, which covered some 3,000 square kilometers, roughly the size of Rhode Island. The West Antarctic ice sheet (WAIS) lost 59 percent more ice in 2006 than it did in 1996. A fast-flowing drainage glacier of WAIS, the Pine Island glacier, experienced a quadrupling in its average rate of volume loss between 1995 and 2006. Previously well-established as stable or even gaining mass, the East Antarctic ice sheet may in fact be shrinking. A late 2009 Nature Geoscience study points toward a net melting of the ice sheet since 2006. This new discovery adds to the ever-growing fears of ice sheet collapse and sea level rise. With increased melting, scientists say sea level could rise as much as 2 meters by the end of this century.

See the link above for reference

]]> By: Kolia Shlapak http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/#comment-1751 Kolia Shlapak Sun, 27 Dec 2009 11:00:56 +0000 http://shlapak.org.ua/?p=235#comment-1751 Ice Is Melting Faster Everywhere http://www.treehugger.com/files/2009/12/ice-is-melting-faster-everywhere.php Ice Is Melting Faster Everywhere
http://www.treehugger.com/files/2009/12/ice-is-melting-faster-everywhere.php

]]> By: Kolia Shlapak http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/#comment-1720 Kolia Shlapak Mon, 21 Dec 2009 17:45:22 +0000 http://shlapak.org.ua/?p=235#comment-1720 Велике спасибі за Ваш час та таку детальну відповідь. Щодо конференції та її результатів, то безперечно стаття з Вікіпедії не може це описати. Саме цілі зі скорочення викидів й не були покищо внесені в текст остаточного документу - Copenhagen Accord. Вони мають з"явитися в додатку до кінця січня 2010 року. Тим не менш, скорочення викидів парникових - це ключовий елемент переговорів. Тут потрібно розуміти, що скорочення викидів - це не просто цифри чи не просто зупинка підприємств. Більше того - це зовсім не зупинка підприємств. За рахунок чого досягаються скорочення викидів парникових газів? Візьміть Україну для прикладу навіть. Скорочення викидів парникових газів - це проекти енергоефективності на підприємствах, це проекти в альтернативній енергетиці, утилізація енергетичного потенціалу біомаси, застосування провідних технологій, зменшення забруднення атмосферного повітря та багато інших речей. Це перебудова економіки. Це позитивна штука) Тепер щодо адаптації... Скромні результати конференції зафіксовано ось у <a href='http://unfccc.int/files/meetings/cop_15/application/pdf/cop15_cph_auv.pdf' rel="nofollow">цьому короткому тексті</a>. Й мабуть, одним з найбільших досягнень конференції вважають саме прогрес із фінансування адаптації до змін клімату в країнах, які є найменш розвинутими та найбільш вразливими до змін клімату. Це 10 мільярдів доларів на рік в найближчі три роки й зростання до 100 мільярдів на рік у 2020 році. Хоча й окремі країни, як скажімо Тувалу, острів, що має найвищу точку 5 м над рівнем моря, стверджують, що гроші для них не головне, а головне саме активні дії розвинутих країн. Щодо Вашого запитання, то я зараз невсилі його прокоментувати. А про корів - то відверта нісенітниця. Велике спасибі за Ваш час та таку детальну відповідь.

Щодо конференції та її результатів, то безперечно стаття з Вікіпедії не може це описати. Саме цілі зі скорочення викидів й не були покищо внесені в текст остаточного документу - Copenhagen Accord. Вони мають з”явитися в додатку до кінця січня 2010 року. Тим не менш, скорочення викидів парникових - це ключовий елемент переговорів. Тут потрібно розуміти, що скорочення викидів - це не просто цифри чи не просто зупинка підприємств. Більше того - це зовсім не зупинка підприємств. За рахунок чого досягаються скорочення викидів парникових газів? Візьміть Україну для прикладу навіть. Скорочення викидів парникових газів - це проекти енергоефективності на підприємствах, це проекти в альтернативній енергетиці, утилізація енергетичного потенціалу біомаси, застосування провідних технологій, зменшення забруднення атмосферного повітря та багато інших речей. Це перебудова економіки. Це позитивна штука)

Тепер щодо адаптації… Скромні результати конференції зафіксовано ось у цьому короткому тексті. Й мабуть, одним з найбільших досягнень конференції вважають саме прогрес із фінансування адаптації до змін клімату в країнах, які є найменш розвинутими та найбільш вразливими до змін клімату. Це 10 мільярдів доларів на рік в найближчі три роки й зростання до 100 мільярдів на рік у 2020 році.

Хоча й окремі країни, як скажімо Тувалу, острів, що має найвищу точку 5 м над рівнем моря, стверджують, що гроші для них не головне, а головне саме активні дії розвинутих країн.

Щодо Вашого запитання, то я зараз невсилі його прокоментувати.

А про корів - то відверта нісенітниця.

]]> By: xD http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/#comment-1719 xD Mon, 21 Dec 2009 17:10:49 +0000 http://shlapak.org.ua/?p=235#comment-1719 Вибачаюсь за друкарські та орфографічні помилки — друкував швидко. Вибачаюсь за друкарські та орфографічні помилки — друкував швидко.

]]> By: xD http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/#comment-1718 xD Mon, 21 Dec 2009 17:06:26 +0000 http://shlapak.org.ua/?p=235#comment-1718 1. «Скажімо, щодо площ континентальних льодовиків» У принципі цю інформацію викладали на шкільких уроках географії, але я потрудився знайти для вас джерела: Ice sheet is a mass of glacier ice that covers surrounding terrain. The only current ice sheets are in Antarctica and Greenland. The Greenland ice sheet (Kalaallisut: Sermersuaq) is a vast body of ice covering 1.71 million km², roughly 80% of the surface of Greenland. [Цю інформацію я взяв з (англомовній) вікіпедії, вона загальновідома, не думаю, що ви будете сперечатися. - http://en.wikipedia.org/wiki/Greenland_ice_sheet] В кінці січня площа арктичної морської криги складає приблизно 14 млн. км^2 [source: National Snow and Ice Data Center; http://nsidc.org/images/arcticseaicenews/20091207_Figure2.pngs ] Тобто маємо 1.71 млн. кв.км континентальних льдів проти 14 млн. кв. км льдів, що знаходятся на воді. З останніх щороку тане а потім знову замерзає приблизно 8 млн. кв. км. - і нічого страшного не стається. Хай він розтане хоч весь, рівень океану не змінеться у повній відповідності до закону Архімеда[лінк не наводжу]. Лякають же зазвичай чомусь сами цими льдами (мабуть бо виглядає дуже страшно: http://maps.grida.no/library/files/the-decrease-of-arctic-sea-ice-minimum-extent-in-1982-and-2007-and-climate-projections-norwegian.jpg ) 2. «зростання температури в південній півкулі» У Південній півкулі, як бачимо, площадь криги не тільки не змінюється, але й проявлеє схильність к зростаючій тенденції. http://nsidc.org/data/seaice_index/s_plot.html [Source: National Snow and Ice Data Center] 3. висновків та спостережень “багатьох дослідників” Про які саме висновки Ви говорите? 5. «Саме тому паралельно із боротьбою зі змінами клімату на цих конференціях вагома увага приділяється питанням адаптації.» Це ж цікаво які питання адаптації піднімалися і наскільки велика увага їм приділялася? Серед списку запропонованих дій [ http://en.wikipedia.org/wiki/United_Nations_Climate_Change_Conference_2009#Listing_of_proposed_actions ] я знайшов лише заклики знизити викід газів. 6. «Якщо раптом з”явиться час - почитаю.» Цей час варто витратити, щоб бути впевненим, що Ви пропагандуєте корисну справу, а не багатомільярдну аферу. 7. Поки що Ви нічого не відповіли на аргумент стосовно того, що рівень ЦО2 в атмосфері підвищується після підвищення температури, а не навпаки. Зате апелювали на те, що в статті не висточає посилань та графіків а також, що "питання дуже складне":) Хоча в останньому я з Вами погоджусь. 8. Я не кажу, що не треба розвивати технології і відмовлятися від будь-якого забруднення середовища, але зупинку усіх заводів та винищиння корів як виду вважаю недоцільним. 1. «Скажімо, щодо площ континентальних льодовиків»

У принципі цю інформацію викладали на шкільких уроках географії, але я потрудився знайти для вас джерела:

Ice sheet is a mass of glacier ice that covers surrounding terrain. The only current ice sheets are in Antarctica and Greenland.
The Greenland ice sheet (Kalaallisut: Sermersuaq) is a vast body of ice covering 1.71 million km², roughly 80% of the surface of Greenland. [Цю інформацію я взяв з (англомовній) вікіпедії, вона загальновідома, не думаю, що ви будете сперечатися. - http://en.wikipedia.org/wiki/Greenland_ice_sheet

В кінці січня площа арктичної морської криги складає приблизно 14 млн. км^2 [source: National Snow and Ice Data Center; http://nsidc.org/images/arcticseaicenews/20091207_Figure2.pngs ]

Тобто маємо 1.71 млн. кв.км континентальних льдів проти 14 млн. кв. км льдів, що знаходятся на воді. З останніх щороку тане а потім знову замерзає приблизно 8 млн. кв. км. - і нічого страшного не стається. Хай він розтане хоч весь, рівень океану не змінеться у повній відповідності до закону Архімеда[лінк не наводжу]. Лякають же зазвичай чомусь сами цими льдами (мабуть бо виглядає дуже страшно: http://maps.grida.no/library/files/the-decrease-of-arctic-sea-ice-minimum-extent-in-1982-and-2007-and-climate-projections-norwegian.jpg )

2. «зростання температури в південній півкулі»

У Південній півкулі, як бачимо, площадь криги не тільки не змінюється, але й проявлеє схильність к зростаючій тенденції.
http://nsidc.org/data/seaice_index/s_plot.html [Source: National Snow and Ice Data Center]

3. висновків та спостережень “багатьох дослідників”

Про які саме висновки Ви говорите?

5. «Саме тому паралельно із боротьбою зі змінами клімату на цих конференціях вагома увага приділяється питанням адаптації.»

Це ж цікаво які питання адаптації піднімалися і наскільки велика увага їм приділялася?
Серед списку запропонованих дій [ http://en.wikipedia.org/wiki/United_Nations_Climate_Change_Conference_2009#Listing_of_proposed_actions ] я знайшов лише заклики знизити викід газів.

6. «Якщо раптом з”явиться час - почитаю.»

Цей час варто витратити, щоб бути впевненим, що Ви пропагандуєте корисну справу, а не багатомільярдну аферу.

7. Поки що Ви нічого не відповіли на аргумент стосовно того, що рівень ЦО2 в атмосфері підвищується після підвищення температури, а не навпаки. Зате апелювали на те, що в статті не висточає посилань та графіків а також, що “питання дуже складне”:) Хоча в останньому я з Вами погоджусь.

8. Я не кажу, що не треба розвивати технології і відмовлятися від будь-якого забруднення середовища, але зупинку усіх заводів та винищиння корів як виду вважаю недоцільним.

]]> By: Kolia Shlapak http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/#comment-1714 Kolia Shlapak Mon, 21 Dec 2009 14:47:50 +0000 http://shlapak.org.ua/?p=235#comment-1714 Статті Андрія, на які також є посилання в коментарях, значно цікавіші. Вони демонструють складність питань зміни клімату. Не можна порівнювати потепління чи похолодання, які були тисячі чи мільйонів роки тому з потепліннями чи похолоданнями, які можуть спостерігатися разом. Світ змінився за цей час, чи не так? Зараз на планеті мільярди людей, глобальна економіка та купа політики навколо. Зміни клімату - це не лише потепління чи підвищення рівня моря. Це зміни, які впливають на екосистеми планети, на життя людей та структуру економіки в різних країнах. Й проблема не тільки в змінах, а в тому що ці зміни можуть відбутися настільки швидко, що ми не зможемо до них адаптуватися. Саме тому паралельно із боротьбою зі змінами клімату на цих конференціях вагома увага приділяється питанням адаптації. Статті Андрія, на які також є посилання в коментарях, значно цікавіші. Вони демонструють складність питань зміни клімату.

Не можна порівнювати потепління чи похолодання, які були тисячі чи мільйонів роки тому з потепліннями чи похолоданнями, які можуть спостерігатися разом. Світ змінився за цей час, чи не так? Зараз на планеті мільярди людей, глобальна економіка та купа політики навколо. Зміни клімату - це не лише потепління чи підвищення рівня моря. Це зміни, які впливають на екосистеми планети, на життя людей та структуру економіки в різних країнах. Й проблема не тільки в змінах, а в тому що ці зміни можуть відбутися настільки швидко, що ми не зможемо до них адаптуватися. Саме тому паралельно із боротьбою зі змінами клімату на цих конференціях вагома увага приділяється питанням адаптації.

]]> By: Kolia Shlapak http://shlapak.org.ua/2009/12/rezultaty-konferentsiji-u-kopenhaheni/#comment-1712 Kolia Shlapak Mon, 21 Dec 2009 14:27:04 +0000 http://shlapak.org.ua/?p=235#comment-1712 Дякую за посилання. Цей допис дуже далекий до грунтовного у моєму розумінні. Там справді є цікаві речі, про які б хотілося почитати більше та прокоментувати. Якщо раптом з"явиться час - почитаю. Скажімо, щодо площ континентальних льодовиків, зростання температури в південній півкулі, висновків та спостережень "багатьох дослідників". Якби там були карти, графіки чи хоча б посилання на ці дослідження - тоді це був би грунтовний запис. Дякую за посилання. Цей допис дуже далекий до грунтовного у моєму розумінні. Там справді є цікаві речі, про які б хотілося почитати більше та прокоментувати. Якщо раптом з”явиться час - почитаю. Скажімо, щодо площ континентальних льодовиків, зростання температури в південній півкулі, висновків та спостережень “багатьох дослідників”. Якби там були карти, графіки чи хоча б посилання на ці дослідження - тоді це був би грунтовний запис.

]]>