Результати конференції у Копенгагені.
Щойно завершив оперативний короткий огляд результатів кліматичної конференції у Копенгагені.
То ж, читайте:
Чим закінчилася конференція зі зміни клімату у Копенгагені? Результати.
Тут лише додам кілька власних коментарів.
Найближчими днями буде багато розмов про результати конференції та багато критики світових лідерів, які не змогли за 12 днів врятувати світ від ризиків катастрофічних наслідків зміни клімату.
Критика, мабуть, потрібна, та все ж таки акцентувати увагу потрібно на результатах, які є. 12 днів - це не так багато, коли мова йде про таку масштабну проблему.
Дивно звичайно, що після гучних заяв абсолютної більшості світових лідерів, що приїхали до Копенгагену, на прослуховування яких я витрати чимало часу, на виході такий мізерний результат.
З іншого боку, мова йде про близько дві сотні країн. У кожної країни свої інтереси та свої підходи до відстоювання цих інтересів. Домовитися справді нелегко. Та все у нас вийде ;).
Й наостанок ремарка про Україну в Копенгагені…
Представники офіційної делегації заявляли про свою активну участь у переговорному процесі та несправедливу їх критику українськими екологами, активістами та журналістами. Я чесно досить активно стежив не тільки за ходом переговорів у Копенгагені, але й за висвітленням конференції в українських ЗМІ, звертаючи особливу увагу на заяви українських урядовців щодо позиції України.
За два тижні конференції такі заяви чи коментарі можна перерахувати на пальцях однієї руки. Натомість, українські журналісти, екологи та активісти активно працювали над висвітленням переходу конференції. Перегляньте лише статистику ЖЖ спільноти: 150 записів, 46 коментарів, 18 активних учасників спільноти. Справді, громадські організації активно критикували офіційну позицію України та пропонували взяти на себе набагато більші зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів. Я не буду зараз коментувати пропозиції НГО, але підкреслю, що офіційна делегація України протягом 2 тижнів не зробила нічого аби пояснити чи довести адекватність та правильність своєї позиції.
Й це погано.
Фото greenpeace.org.
Схожі повідомлення
Подобається читати блог про охорону довкілля?
Підпишіться на оновленння, аби не пропустити нових постів!


December 19th, 2009 at 4:01 pm
Ви й досі вірите у глобальне потепління від парникових газів? Хотілося б побачити на Вашому блозі контр-критику на багаточисельні матеріяли в Мережі, що ставлять під великий сумнів цю теорію.
December 19th, 2009 at 11:04 pm
Готовий Вам надати можливість опублікувати на блозі статтю з критикою глобального потепління, а я потім напишу контр-критику)
December 20th, 2009 at 4:22 pm
Мені доводилось стикатись із такими арґументами, що зростання концентрації СО2 у атмосфері є не причиною, а наслідком глобального потепління. Адже зі збільшенням температури у помірних і арктичних районах Землі зростає швидкість процесів розкладу органіки - основного джерела СО2. А глобальні потепління залежать від космічних факторів: кількості сонячної радіації, ексцентриситету земної орбіти, прецесії та нутації земної осі… Про це я написав у своїй статті: http://www.naturalist.if.ua/?p=307
Факт залишається фактом - є тенденція до збільшення середніх планетарних температур: http://www.naturalist.if.ua/?p=406 , але в атлантичний час - 9-5 тис. років тому, середня температура на Землі була вищою від нинішньої на 5-7 градусів Цельсія! А після того наступило глобальне похолодання. Нині знову температури “поповзли” вгору - не бачу у тому нічого надзвичайного і небезпечного…
December 21st, 2009 at 12:28 am
9-5 тис. років тому на планеті не було такої кількості людей, як зараз… якщо ж думати про це безвідносно до людей - то так, справді нічого небезпечного немає… сильніші існуватимуть, слабші - ні
December 21st, 2009 at 3:12 pm
2Kolia Shlapak:
Навіщо переписувати з нуля те, що написано до нас? Ось, приміром, ґрунтовний допис: http://scinquisitor.livejournal.com/12225.html (рос.) У ньому поміж іншого згадується про тези, наведені паном Андрієм.
December 21st, 2009 at 4:27 pm
Дякую за посилання. Цей допис дуже далекий до грунтовного у моєму розумінні. Там справді є цікаві речі, про які б хотілося почитати більше та прокоментувати. Якщо раптом з”явиться час - почитаю. Скажімо, щодо площ континентальних льодовиків, зростання температури в південній півкулі, висновків та спостережень “багатьох дослідників”. Якби там були карти, графіки чи хоча б посилання на ці дослідження - тоді це був би грунтовний запис.
December 21st, 2009 at 4:47 pm
Статті Андрія, на які також є посилання в коментарях, значно цікавіші. Вони демонструють складність питань зміни клімату.
Не можна порівнювати потепління чи похолодання, які були тисячі чи мільйонів роки тому з потепліннями чи похолоданнями, які можуть спостерігатися разом. Світ змінився за цей час, чи не так? Зараз на планеті мільярди людей, глобальна економіка та купа політики навколо. Зміни клімату - це не лише потепління чи підвищення рівня моря. Це зміни, які впливають на екосистеми планети, на життя людей та структуру економіки в різних країнах. Й проблема не тільки в змінах, а в тому що ці зміни можуть відбутися настільки швидко, що ми не зможемо до них адаптуватися. Саме тому паралельно із боротьбою зі змінами клімату на цих конференціях вагома увага приділяється питанням адаптації.
December 21st, 2009 at 7:06 pm
1. «Скажімо, щодо площ континентальних льодовиків»
У принципі цю інформацію викладали на шкільких уроках географії, але я потрудився знайти для вас джерела:
Ice sheet is a mass of glacier ice that covers surrounding terrain. The only current ice sheets are in Antarctica and Greenland.
The Greenland ice sheet (Kalaallisut: Sermersuaq) is a vast body of ice covering 1.71 million km², roughly 80% of the surface of Greenland. [Цю інформацію я взяв з (англомовній) вікіпедії, вона загальновідома, не думаю, що ви будете сперечатися. - http://en.wikipedia.org/wiki/Greenland_ice_sheet
В кінці січня площа арктичної морської криги складає приблизно 14 млн. км^2 [source: National Snow and Ice Data Center; http://nsidc.org/images/arcticseaicenews/20091207_Figure2.pngs ]
Тобто маємо 1.71 млн. кв.км континентальних льдів проти 14 млн. кв. км льдів, що знаходятся на воді. З останніх щороку тане а потім знову замерзає приблизно 8 млн. кв. км. - і нічого страшного не стається. Хай він розтане хоч весь, рівень океану не змінеться у повній відповідності до закону Архімеда[лінк не наводжу]. Лякають же зазвичай чомусь сами цими льдами (мабуть бо виглядає дуже страшно: http://maps.grida.no/library/files/the-decrease-of-arctic-sea-ice-minimum-extent-in-1982-and-2007-and-climate-projections-norwegian.jpg )
2. «зростання температури в південній півкулі»
У Південній півкулі, як бачимо, площадь криги не тільки не змінюється, але й проявлеє схильність к зростаючій тенденції.
http://nsidc.org/data/seaice_index/s_plot.html [Source: National Snow and Ice Data Center]
3. висновків та спостережень “багатьох дослідників”
Про які саме висновки Ви говорите?
5. «Саме тому паралельно із боротьбою зі змінами клімату на цих конференціях вагома увага приділяється питанням адаптації.»
Це ж цікаво які питання адаптації піднімалися і наскільки велика увага їм приділялася?
Серед списку запропонованих дій [ http://en.wikipedia.org/wiki/United_Nations_Climate_Change_Conference_2009#Listing_of_proposed_actions ] я знайшов лише заклики знизити викід газів.
6. «Якщо раптом з”явиться час - почитаю.»
Цей час варто витратити, щоб бути впевненим, що Ви пропагандуєте корисну справу, а не багатомільярдну аферу.
7. Поки що Ви нічого не відповіли на аргумент стосовно того, що рівень ЦО2 в атмосфері підвищується після підвищення температури, а не навпаки. Зате апелювали на те, що в статті не висточає посилань та графіків а також, що “питання дуже складне”:) Хоча в останньому я з Вами погоджусь.
8. Я не кажу, що не треба розвивати технології і відмовлятися від будь-якого забруднення середовища, але зупинку усіх заводів та винищиння корів як виду вважаю недоцільним.
December 21st, 2009 at 7:10 pm
Вибачаюсь за друкарські та орфографічні помилки — друкував швидко.
December 21st, 2009 at 7:45 pm
Велике спасибі за Ваш час та таку детальну відповідь.
Щодо конференції та її результатів, то безперечно стаття з Вікіпедії не може це описати. Саме цілі зі скорочення викидів й не були покищо внесені в текст остаточного документу - Copenhagen Accord. Вони мають з”явитися в додатку до кінця січня 2010 року. Тим не менш, скорочення викидів парникових - це ключовий елемент переговорів. Тут потрібно розуміти, що скорочення викидів - це не просто цифри чи не просто зупинка підприємств. Більше того - це зовсім не зупинка підприємств. За рахунок чого досягаються скорочення викидів парникових газів? Візьміть Україну для прикладу навіть. Скорочення викидів парникових газів - це проекти енергоефективності на підприємствах, це проекти в альтернативній енергетиці, утилізація енергетичного потенціалу біомаси, застосування провідних технологій, зменшення забруднення атмосферного повітря та багато інших речей. Це перебудова економіки. Це позитивна штука)
Тепер щодо адаптації… Скромні результати конференції зафіксовано ось у цьому короткому тексті. Й мабуть, одним з найбільших досягнень конференції вважають саме прогрес із фінансування адаптації до змін клімату в країнах, які є найменш розвинутими та найбільш вразливими до змін клімату. Це 10 мільярдів доларів на рік в найближчі три роки й зростання до 100 мільярдів на рік у 2020 році.
Хоча й окремі країни, як скажімо Тувалу, острів, що має найвищу точку 5 м над рівнем моря, стверджують, що гроші для них не головне, а головне саме активні дії розвинутих країн.
Щодо Вашого запитання, то я зараз невсилі його прокоментувати.
А про корів - то відверта нісенітниця.
December 27th, 2009 at 1:00 pm
Ice Is Melting Faster Everywhere
http://www.treehugger.com/files/2009/12/ice-is-melting-faster-everywhere.php
December 27th, 2009 at 1:05 pm
In the Southern Hemisphere, Antarctica, too, is showing signs of a warming climate. Annual ice mass loss for the entire continent more than doubled between the periods 2002-06 and 2006-09. In March 2009, a 400-square-kilometer piece of ice broke off of the Wilkins ice shelf, the tenth ice shelf collapse on the Antarctic Peninsula in recent times. The most notable break-up was that of the Larsen B ice shelf in 2002, which covered some 3,000 square kilometers, roughly the size of Rhode Island. The West Antarctic ice sheet (WAIS) lost 59 percent more ice in 2006 than it did in 1996. A fast-flowing drainage glacier of WAIS, the Pine Island glacier, experienced a quadrupling in its average rate of volume loss between 1995 and 2006. Previously well-established as stable or even gaining mass, the East Antarctic ice sheet may in fact be shrinking. A late 2009 Nature Geoscience study points toward a net melting of the ice sheet since 2006. This new discovery adds to the ever-growing fears of ice sheet collapse and sea level rise. With increased melting, scientists say sea level could rise as much as 2 meters by the end of this century.
See the link above for reference
December 27th, 2009 at 8:10 pm
1. “Annual ice mass loss for the entire continent more than doubled between the periods 2002-06 and 2006-09.”
А можна цифри, графіки, джерело? Щось не дуже зрозуміло що значить between the periods, чому не in the period between. Якщо мова про річні цикли(periods), чому вказані різні місяці?
До приведеного мною графіку я надав джерело. Ось ще дуже схожий графік від іншого джерела:
http://arctic.atmos.uiuc.edu/cryosphere/IMAGES/current.anom.south.jpg [UNIVERSITY OF ILLINOIS AT URBANA-CHAMPAIGN. POLAR RESEARCH GROUP. DEPARTMENT OF ATMOSPHERIC SCIENCES]
2. Знайшов цікаві графіки
а) http://igloo.atmos.uiuc.edu/cgi-bin/test/print.sh?fm=01&fd=08&fy=1979&sm=01&sd=08&sy=2008
Начеб-то площа стала менше, але зверніть увагу — концентрація криги збільшилася.
б) http://arctic.atmos.uiuc.edu/cryosphere/IMAGES/global.daily.ice.area.withtrend.jpg
Якщо дивитися на daily sea ice area, то начеб-то все нормально, але якщо глянути на червону криву daily sea ice mean, можна звісно вдаритися у паніку. Але виявляєтся, що червона крива - це різниця між середніми значенями за 20 років 1979-2000 (це написано на графіку). І це ніфіга не ґрунтовний підхід. А давайте таким жи чином порівняємо температуру з 1965 по 1975 рр., використовуючи при цьому середню за попередні 10 років? Прошу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Global_Cooling_Map.png . Караул! Глобальне похолодання!
3. “Щодо конференції та її результатів, то безперечно стаття з Вікіпедії не може це описати.”
Чому ж це не може? Якщо щось не можна описати, значить або немає чого описувати, або немає розуміння.
4. “Саме цілі зі скорочення викидів й не були покищо внесені в текст остаточного документу - Copenhagen Accord. Вони мають з”явитися в додатку до кінця січня 2010 року.”
Подивимося!
5. “Тим не менш, скорочення викидів парникових - це ключовий елемент переговорів. Тут потрібно розуміти, що скорочення викидів - це не просто цифри чи не просто зупинка підприємств. Більше того - це зовсім не зупинка підприємств. За рахунок чого досягаються скорочення викидів парникових газів? Візьміть Україну для прикладу навіть. Скорочення викидів парникових газів - це проекти енергоефективності на підприємствах, це проекти в альтернативній енергетиці, утилізація енергетичного потенціалу біомаси, застосування провідних технологій, зменшення забруднення атмосферного повітря та багато інших речей. Це перебудова економіки. Це позитивна штука)”
Для досягнення цієї шляхетної мети треба вкладати гроші у розвиток технологій.
А в результаті Кіотського протокола маємо що: найбільші забруднювачі - США, Китай, Россія - нічого не роблять. Россія ще й гроші отримає за продаж квот, і я сумніваюся, що ці гроші будуть використані на розвиток зелених технологій.
6. “Тепер щодо адаптації… Скромні результати конференції зафіксовано ось у цьому короткому тексті.”
В тексті вода, додатки ще не заповнені.
7. “Й мабуть, одним з найбільших досягнень конференції вважають саме прогрес із фінансування адаптації до змін клімату в країнах, які є найменш розвинутими та найбільш вразливими до змін клімату. Це 10 мільярдів доларів на рік в найближчі три роки й зростання до 100 мільярдів на рік у 2020 році.”
Не вважаю це за велике досягнення. Так само як інші види безглуздого спонсорування Африки ( Треба було ці гроші направляти, знову ж таки, на розвиток технологій.
December 27th, 2009 at 11:53 pm
1) Джерело: публікація на сайті Earth Policy Institute, файл там же з даними та посиланнями на дослідження й абстракт одного з останніх досліджень (результати опубліковано в листопаді 2009 року).
2) Як на мене, всі три криві на графіку б) демонструють слабкий тренд у бік зменшення
Підсумок: я не настільки компетентний в подібних дослідженнях, аби наполегливо Вам щось доводити. То ж, дякую Вам за всі коментарі, графіки й посилання, які допомогли мені ще більше зрозуміти неоднозначність та складність досліджень, пов”язаних із фізичними проявами зміни клімату. Сподіваюся, й Ви побачили, що тези, які Ви наводите далеко неоднозначні.
____
3) … Вікіпедіа має свої особливості, та стаття створювалася ще до початку конференції, наповнювалася й видозмінювалася після її завершення… В тому вигляді, в якому вона зараз, вона звичайно може багато чого описати, особливо, якщо вивчати посилання, які там наводяться.
4) Згоден
5) Це не правда, що в результаті Кіотського протоколу Росія, США та Китай нічого не роблять. Звичайно, США - поза Кіотським протоколом. Китай та Росія все ж таки щось та й роблять. Китай реалізує чи не найбільше проектів за механізмом чистого розвитку відповідно до Кіотського протоколу, Росія має масу проектів спільного впровадження, хоча жоден з них не пройшов реєстрацію ще. Це й є спосіб вкладання грошей у технології, Кіотський протокол - це не лише дармові гроші через спад економіки, це й реальні проекти в альтернативні енергетиці й реальні гроші, які залучаються на технології.
Один з основних здобутків Копенгагена - це залучення США та Китаю в рамках ключових гравців до переговорів. Вони у грі й це визначатиме подальший хід переговорів.
6) В тексті є й конкретні цифри, зокрема, й 30 мільярдів до 2012 року, але, згоден, деталі мають ще бути додані.
7) Гроші, про які говорять розвинуті країни, - це ж не гроші, які з мішків розкидають над Африкою. Поки що рано говорити про те, яким саме чином будуть використовуватися гроші, але значна їх кількість піде й на розвиток технологій. Більше того, коли на переговорах говорять про 30 чи сто мільярдів, то мова йде не лише про якісь бюджетні кошти уряду США чи країн ЄС, мова йде у великій мірі й про кошти приватних інвесторів, кошти, які вкладатимуться в технології.
December 27th, 2009 at 11:59 pm
Й ще одна стаття, яка допоможе краще зрозуміти зв”язок всіх цих цілей скорочень викидів, Кіотським протоколом й реальними технологіями та реальними проектами: European Power Companies Responding to Carbon Pricing - Survey