Greencubator EnergyCamp очима друзів
Сьогодні я радий представити Вам перший гостьовий пост на Блозі про охорону довкілля. Водночас запрошую всіх бажаючих продовжити цю традицію!
Анна Вільде, голова Екоклубу Зелена Хвиля, спеціально для Блога про охорону довкілля. Враження від Greencubator EnergyCamp.
Для тих, хто цікавиться відновною та ефективною енергетикою дві новини: погана і добра. Перша - минулі вихідні можна було провести цікаво, корисно і весело на березі р. Десна в с.Осещина в прекрасній компанії унікальних людей, що стали учасниками неординарного заходу – Першого EnergyCamp-у, організованого Програмою підтримки енергетичних інновацій Greencubator та соціальною мережею energy.ua, і якщо ви там не були, то втратили непомірно багато. Друга – тобто гарна новина - це був перший з кількох запланованих EnergyCamp-ів, що означає, що шанс не пропустити другий все ще є ;).
Формат першого EnergyCamp-у був дуже своєрідний. Фактично, організатори взяли конференційну основу, залили її неформальною атмосферою, приправили душевним фаном у вигляді концерту гурту Ot Vinta та п’ятидесяти кілограмів кавунів, все це оздобили демонстраційними установками та підсмажили на енергії відновних джерел, що була вироблена там само, на березі Десни. Шику страві додав цілодобовий карколомної швидкості wi-fi інтернет, що дозволяв робити відеотрансляцію в реальному часі на сайтах організаторів. Загалом симпатично, але не це головне.
Основний кайф від події все ж принесло спілкування з її учасниками. На Greencubator EnergyCamp зібралося чудове відновноенергетичне товариство: виробники та дистриб’ютори обладнання, науковці та урядовці, журналісти, представники громадських організацій, «співчуваючі». Таким чином можна було зацікавитись під час презентації і вичерпати всі свої запитання під час екскурсій місцевістю, пікнікових перерв, відлучок покупатись в річці і тому подібне. Загалом – ідеальні умови для ефективних контактів.
Але ж по суті. Що там було такого, що запам’яталося і хотілося б розбалакать усім і всюди?
Та мабуть те, що було загальним меседжем чи не всіх презентацій: скоро, дуже скоро, вартість традиційних енергоресурсів, наркотичною залежністю від яких страждає наша сучасна цивілізація, стане не просто високою – вона стане захмарною, фактично енергію не можна буде собі дозволити в тих кількостях, до яких ми нині звикли. На те є низка об’єктивних причин: скорочення запасів викопних джерел енергії (вугілля, нафти, газу) та зниження частоти відкриття нових родовищ, збільшення концентрації парникових газів в атмосфері, заходи для зниження якої теж здорожчуватимуть вартість споживання традиційних видів палива тощо.
Комфорт і рівень розвитку втрачати, звичайно, не хочеться.
Це робить підвищення енергоефективності вже не просто розумним кроком – зекономити означає заробити - а життєвоважливою стратегією, успіх реалізації якої визначатиме конкурентоздатність підприємств, національних економік, добробут людей. І це справедливо, як для рівня індивідуального, так і глобального.
Що ж до власне використання енергії відновних джерел: сонця, вітру, біомаси, землі, то так, термін окупності такого обладнання все ще досить довгий, але зі здорожчанням вартості традиційних енергоресурсів він зменшуватиметься. Уже зараз встановлення відновноенергетичних потужностей виправдане для віддалених місцинок, куди не доходить централізована «цивілізація». Цим, до речі, успішно користуються представники нашої влади: зокрема, по кілька вітрячків можна знайти на дачах і в Ющенка, і в Януковича. Те саме про геліосистеми та сонячні батареї.
Ліричний відступ: до того, як потрапити на Greencubator EnergyCamp, я думала, що моя любов до відновної енергетики – ірраціональна. Справді, мої про неї знання закінчувались на розумінні, що сонячні батареї виробляють не тепло, а електроенергію. А тепер, з огляду на вищеописані міркування, виходить це була чиста прагматика. Хм.
Все одно, бачити, як з нічого за допомогою розумних пристроїв отримується енергія… це дивовижно! А її, як нам довели наші постачальники відновноенергетичних рішень в Україні , можна отримувати будь-де і з будь-чого.
Деякі з представлених технологій ,прямо кажучи, - фантастичні. От хоча б виробництво палива з біомаси водоростей. Фактично, було розкрито секрет природи – гіпотеза про те, що сучасна викопна нафта мільйони років тому була утворена саме з цих водоростей (конкретна назва виду – комерційна таємниця) - і тепер цей секрет в промислових масштабах буде поставлено на службу людині. Готуйтесь, можливо скоро на заправці будете заправляти свою машину біосинтезбензином!
Але з усіх тих можливостей не треба забувати й про те, що в нашій веселій країні, крім таких всеохоплюючих явищ, як низька енергетична культура, енергомаразми, та, словами Романа Зінченка, «я в доміку»-психології, існують іще й потужні сили, в інтересах яких збільшення споживання природного газу, збереження енергозалежності України від Росії і тому подібне. Перемога здорового глузду у часі відкладається.
Тим часом, стараннями організаторів Greencubator EnergyCamp-у, в Україні починає виникати середовище, в якому енергетичний здоровий глузд отримує простір, щоб розгулятись, зміцніти, посилитись і з нього поширитись із розмов у практику. Кажучи словами з безсмертної Касабланки «It can be the beginning of a beautiful friendship».
Ще кілька фото: 1, 2 та ще більше тут.
Спеціально для блогу «Час зважати»,
Анна Вільде
П.С. Про Greencubator Energy Camp читайте також: на блозі про сонячну енергетику, на Зеленій Хвилі, на Радіо Свободі та на Німецькій Хвилі. Ну й, звичайно, завітайте на сайти організаторів: energy.ua та greencubator.info
Схожі повідомлення
Подобається читати блог про охорону довкілля?
Підпишіться на оновленння, аби не пропустити нових постів!
September 4th, 2009 at 9:49 am
Аня, молодець!Дуже влучно та цікаво описала EnergyCamp! Рада була познайомитись особисто з представниками Зеленої Хвилі! Коля, сподіваюсь скоро також
Концентрація цікавих, розумних, небайдужих та унікальних людей на один квадратний метр була максимальною! 
September 5th, 2009 at 9:54 pm
Аня, поступай на журфак!!!
Отличная статья отражающая общую атмосферу на мероприятии, здорово получилось.
А название водоросли совершенно не коммерческая тайна))), с учетом того, что 99% секретной информации находится в открытых источниках - сообщаю название))): Botryococcus Braunii
Источником углеводородов также могут служить водоросли. У широко распространенной зеленой водоросли Botryococcus braunii (обитающей в пресной и солоноватой воде умеренных и тропических зон) углеводороды в зависимости от условий роста и разновидностей могут составлять до 75% сухой массы. Они накапливаются внутри клеток, и водоросли, в которых их много, плавают на поверхности. После сбора водорослей эти углеводороды легко отделить экстракцией каким-нибудь растворителем или методом деструктивной отгонки. Таким путем может быть получено вещество, аналогичное дизельному топливу и керосину.
Встречается несколько разновидностей B.braunii, отличающихся пигментацией и структурой синтезируемых углеводородов. Зеленая разновидность содержит линейные углеводороды с нечетным (25-31) числом атомов углерода, бедных двойными связями. Красная водоросль содержит углеводороды с 34-38 атомами углерода и несколькими двойными связями; это так называемые “ботриококкцены”. Смысл существования двух разновидностей в настоящее время изучается. Углеводороды накапливаются в клеточной стенке, их синтез связан с метаболической активностью водоросли в фазе роста. Выход углеводородов при создании оптимальных условий культивирования может достигать 60 т/га/год для культуры водорослей, выращиваемой в толще воды в природных или искусственных условиях. Для определения перспективности использования B.braunii были проведены следующие исследования:
- определены условия, обеспечивающие максимальную скорость роста и образования углеводов в лабораторных и полевых условиях;
- выяснено, можно ли добиться скорости роста B.braunii, сопоставимой с известной для других водорослей;
- разработаны соответствующие методы выращивания, сбора и переработки;
- оценена применимость получаемого продукта как альтернативного источника топлива и смазочных веществ.
Исследования, связанные с выделением и возможностью утилизации углеводородов B.braunii, могут также способствовать лучшему пониманию вопроса о происхождении нефти.
September 5th, 2009 at 10:42 pm
Ну, водоросли могут использоваться разные, я думаю… Интересно будет посмотреть, насколько эффективно будут решены главные вопросы при производстве топлива из водорослей: отделение котлет от мух (водорослей от воды) и собственно добыча масла из клеток водорослей.
September 20th, 2009 at 4:44 pm
Коля, я вроде популярно объяснял)))). От воды отделять достаточно легко, я могу назвать несколько технологий))) и все работают уже давно. А добывать масло не надо)))), чем ты меня слушал? Нету никакого масла, есть бионефть. Расщепление водоросли происходит при помощи катализатора, а потом процесс крекинга, если не знаешь что такое крекинг, посмотри в википедии, а я вкратце так скажу - метод получения нефтепродуктов.
September 20th, 2009 at 4:56 pm
Спасибо за ответ, Андрей.
Во-первых, не совсем понимаю, где и что я должен был слушать. Если речь о Енерджи Кемпе, то меня там не было
Во-вторых, я знаю что такое крекинг. Более того, знаю и о разных компаниях, которые разрабатывают технологии производства топлива из микроводорослей, в том числе и в Украине. Я б не вёл разговор в таком тоне, поскольку Вы и сами прекрасно знаете, что вопросов достаточно. Например: почему не существует рабочей демонстрационной установки этой технологии в Украине?
September 20th, 2009 at 5:01 pm
А я бы вел. Ведь именно из-за людей которые сомневаются в определенных технологиях эти технологии и стоят. Это раз. Второе, в Украине, на данный момент строиться уже четыре завода использующие технологию биокаткрекинга, один должен быть введен в эксплуатацию через месяц-полтора.
Буду признателен если сообщиш о компаниях которые ведут работы в этом направлении (кроме испанцев, с их гидрокрекингом).
September 20th, 2009 at 5:14 pm
Строить заводы можно… в большинстве случаев, речь, думаю, идёт именно о стройке… Я видел завод, который ближе всего к вводу в эксплуатацию. Скажу больше, я верю в эту технологию и желаю огромного успеха всем её разработчикам и людям, которые её внедряют. В том числе и Вам, Андрей.
Компании…
Greenfuel Technologies - технология выращивания водорослей с использованием СО2 выбросов электростанций и других предприятий. В мае этого года её назвали жертвой экономического кризиса. Собственники пытались заработать хоть что-то на продаже интелектуальной собственности.
Live fuels, Solix Biofuels, Aguaflow Binomics …
Есть компании, которые занимаются отдельными местами цепочки, например, выращивание водорослей с большим количеством необходимых углеводородов (Solazyme)
Недавно встречал цифру, что таких компаний около 60.
October 3rd, 2009 at 1:43 pm
До речі, 1-2 грудня в Гамбурзі буде відбуватися міжнародний конгрес, присвячений розвитку даної технології.
October 4th, 2009 at 9:33 am
Спасибо за информацию))))