Зелені професії в українській металургії
Вчора, коли писав про можливість спілкування в інтернеті з експертами Програми охорони навколишнього середовища ООН (до речі, завтра можна буде задати запитання Hussein Abaza про перехід до “зеленої” економіки, а післязавтра Daniel Magraw відповідатиме на запитання про екологічне законодавство), поставив запитання експерту дня, пану Девіду Фостеру. Девід Фостер (David Foster) є виконавчим директором Blue Green Alliance, організації, що займається розвитком партнерських стосунків між профспілковими організаціями та екологічними НГО для розширення зеленої економіки та забезпечення прав працівників у всьому світі.
Моє запитання звучало приблизно так:
В Україні ми маємо значну частку енергоємних та ресурсоємних галузей промисловості в економіці. Чи існує потенціал створення “зелених” робочих місць у цих галузях, наприклад, у металургії, вуглевидобуванні? Якими можуть бути інструменти створення таких робочих місць?
На що Девід Фостер відповів:
Прекрасне запитання. Існує багато можливостей створення “зелених” робочих місць у металургії. Оскільки сталь та алюміній є необхідними продуктами для “зеленої” економіки, ми маємо думати над питанням “яким чином зменшувати, а потім і взагалі уникати викидів парникових газів при виробництві цих металів?”. Коли мова йде про сталь та алюміній потрібно робити таке: 1) зробити пріоритетним використання цих матеріалів для виробництва обладнання відновної енергетики, наприклад вітрових турбін, котлів для спалювання біомаси чи теплових насосів; 2) далі ми маємо використовувати це обладнання для забезпечення процесу виробництва сталі та алюмінію електроенергією, виробленою з альтернативних джерел; 3) ми маємо значно ефективніше використовувати енергію на цих підприємствах, зменшувати втрати енергії та використовувати вторинне тепло для генерації електроенергії; 4) нарешті, ми маємо вловлювати викиди, які залишаються за допомогою нових технологій чи через проекти заліснення територій. Якщо ми втілимо все це в реальність, то зможемо мати “зелену” сталь та алюміній.
На перший погляд здавалося, що металургія та “зелені” робочі місця речі не сумісні. Але виявляється, є над чим працювати й чого досягати. Для України особливо актуальним є 3 пункт, хоча й решта цілком правильні, як на мене, й мусять втілюватися в життя.
Реклама
________
replica
gatwick meet and greet parking
heathrow airport parking
Схожі повідомлення
Подобається читати блог про охорону довкілля?
Підпишіться на оновленння, аби не пропустити нових постів!
Прекрасне запитання. Існує багато можливостей створення “зелених” робочих місць у металургії. Оскільки сталь та алюміній є необхідними продуктами для “зеленої” економіки, ми маємо думати над питанням “яким чином зменшувати, а потім і взагалі уникати викидів парникових газів при виробництві цих металів?”. Коли мова йде про сталь та алюміній потрібно робити таке: 1) зробити пріоритетним використання цих матеріалів для виробництва обладнання відновної енергетики, наприклад вітрових турбін, котлів для спалювання біомаси чи теплових насосів; 2) далі ми маємо використовувати це обладнання для забезпечення процесу виробництва сталі та алюмінію електроенергією, виробленою з альтернативних джерел; 3) ми маємо значно ефективніше використовувати енергію на цих підприємствах, зменшувати втрати енергії та використовувати вторинне тепло для генерації електроенергії; 4) нарешті, ми маємо вловлювати викиди, які залишаються за допомогою нових технологій чи через проекти заліснення територій. Якщо ми втілимо все це в реальність, то зможемо мати “зелену” сталь та алюміній.
