Даним постом я продовжую публікувати інтерв’ю з людьми, які мали або мають великий вплив на розвиток екологічного руху та міжнародної екологічної політики, з людьми, в яких багато чого можна навчитись та думки яких можуть змінити Наше ставлення на стосунки людини та природи. Нижче скорочений вільний переклад інтерв’ю з Денісом Медоузом, яке було розміщене на сайті Transition Culture (18 вересня 2006 року).

Деніс Медоуз розповідає про можливий колапс людської цивілізації, шляхи рішення наявних проблем, алкоголізм та методи впливу на розвиток екологічної свідомості суспільства.

На Вашу думку, досягнення максимально можливого рівня добування нафти й постійне підвищення ціни це криза чи нагода для важливих змін?

Й те, й інше. На мою думку, в майбутньому ця ситуація наблизить нас до катастрофи. Теоретично ми можемо використати “нафтову кризу” для концептуальних змін суспільної свідомості… але на практиці нам цього не вдасться зробити. “Нафтова криза” - це реальність. На практиці багаті та могутні візьмуть все, що можна буде взяти, не сильно турбуючись про бідних та слабких. Що буде після того, важко сказати.

Якщо багаті та могутні захоплять справді багато, то зможуть підтримувати звичний спосіб життя ще протягом тривалого часу!… Не варто забувати й про інші “кризи”: кризи з водою, їжею, кліматом. Разом вони створять чимало проблем для людства… У своїх виступах я інколи кажу, що якщо уявити масштаби змін за останні 100 років у соціальній, технологічній, культурній, політичній, екологічній сферах, то вони будуть значно меншими за ті, які очікують людство у наступні років 20. Якими будуть ці зміни? Я ризикну висловити думку, що через 20 чи через 40 років (важко стверджувати конкретно) буде значно менше людей, ніж зараз. Можна говорити лише про певні припущення, а не цілісне бачення майбутнього.

В якій мірі вирішення проблеми нестачі енергоресурсів потребує дій в інших сферах?

Є 4 можливих рішення енергетичної кризи: обмеження потреб, ефективність, альтернативне паливо та культурні зміни. Найлегший та найбільш привабливий і відкритий для людства шлях є нетехнологічним. Найлегшими є етичні, культурні, соціальні та психологічні зміни! Чи під силу це Нам? Я не знаю, однак мій підхід є таким: бути обізнаним з проблемою; почати робити те, що можливо з технічного боку, аби вирішити проблему, однак бути дуже уважним, щоб не використовувати технічні рішення, які можуть негативно вплинути на довкілля й спричинити ще більше шкоди через несправедливий розподіл багатства та конфлікти; а вже потім зайнятись культурними та психологічними змінами, які є основою вирішення проблеми. Чи може планета підтримувати життя 6 мільярдів людей? Я не впевнений, але точно не може при культурі, яку ми маємо зараз.

Які, на Вашу думку, головні перешкоди на шляху до суспільства з малими енергетичними потребами?

Ключова перешкода - це недалекоглядність. З багатьох політичних, культурних та інших причин люди є дуже недалекоглядними. Це як алкоголізм. Якщо сказати товаришу, який є алкоголіком, “кинь пити, й тобі буде краще”, а його далекоглядність обмежується наступними 10 хвилинами, чи навіть наступним днем, то він вважатиме, що Ви неправі. Якщо він кине пити, йому буде лише гірше наступного дня. Він мусить думати, хоча б на 6 місяців наперед, аби зрозуміти перспективи виправлення… Якщо більшість людей буде недалекоглядними, то людство не справиться з існуючими проблемами та поставленими завданнями… Крім цього важливими перешкодами є незнання проблеми, егоцентризм та неможливість швидких та кардинальних змін.

Що може допомогти нам подолати ці перешкоди?

Перша річ, про яку варто пам’ятати, - це те, що сталий розвиток - це не мета, це шлях її досягнення. Концепція сталого розвитку містить всі цінності та принципи, які має мати людство. Зараз я розпочав роботу над створенням центру із вивчення сталого розвитку міст. Це дуже цікавий аспект дослідження, як зробити місто більш сталим.

Я буду навчати енергетичному аудиту як дуже важливому навику… Робити це я буду у штаті Нью-Гемпшир, який не має власних паливних ресурсів й забезпечує всі свої потреби за рахунок імпорту. Я звернувся до місцевої влади із закликом перевірити, як вони витрачають енергоресурси. На закупівлю нафти та газу в арабських країнах витрачають чимало коштів, але якщо витратити порівняно невелику суму на збільшення енергоефективності, то можна значно зменшити витрати на імпорт палива, до того ж збільшити кількість робочих місць у власному штаті.

… Якщо створити компанії, які вимірюватимуть ефективність використання енергії домогосподарствами, то можна не лише використовувати їх у Нью-Гемпширі, а й продавати послуги в Масачусетс чи інші штати. Отож, енергетичний аудит - це важливий вихідний пункт…

Яким чином існуючі рішення можна донести до широкого кола громадськості?

Перш за все, інформацію не потрібно доносити до людей, які в ній не зацікавлені! Отже, спершу потрібно зацікавити людей. Саме тому я спонукаю людей робити енергетичний аудит. Саме тому я спершу звертаюсь до влади Нью-Гемпширу: “Ви витрачаєте мільйони доларів з бюджету штату щороку. І що Ви отримуєте? Нафту? Яку потім спалюєте! Наскільки це розумно?”. Й лише після того, коли вони скажуть: “Так, це дещо нерозумно”, я буду доносити до них існуючі рішення. Таким чином, спершу потрібно зацікавити людей проблемою, аби вони були готові принаймні подумати про неї. Далі потрібно мати дані... Й навики, аби донести їх значення до людей у зрозумілій формі.

За підтримки:

Корисна інформація про планування дітей, вагітність та розвиток дітей на сайті Good Mother/

Психолог Владимир Волохонский

Прочитано - 279

Схожі повідомлення

• Вугілля, чорна металургія, ядерна енергетика та якість економічного зростання (3)
• Хочете дізнатися більше про енергетичну ефективність? (2)
• Екологічний бізнес. 75 способів заробляти гроші й зберігати довкілля (1)
• Зміна клімату - 10 фактів, які має знати кожен. (16)
• Війна в Грузії, нафта та екологічна політика ЄС (7)
• Чому потрібен податок на вуглець? (4)
• Енергетичні рослини у зоні радіоактивного забруднення (4)