Вугілля, чорна металургія, ядерна енергетика та якість економічного зростання
Я дуже рідко читаю книги. За останні три роки я прочитав їх, мабуть, не більше 10. Але зараз, як трапиться вільна хвилина, читаю одну дуже цікаву книгу, придбану вже, мабуть, рік тому при знайомстві з книгарнею “Смолоскип”. Книга має назву “Якість економічного зростання” (The Quality of Growth - повний текст англійською), й, як сказано в анотації, є результатом дослідницької роботи низки проектів Світового банку. Книгу писали розумні люди й про розумні речі.
Одним з ключових моментів вступної частини книги є теза про розмежування поняття економічного зростання та економічного розвитку. Перше вимірюється головним чином простими економічними показниками (найчастіше ВВП), які подаються суспільству через ЗМІ в якості здобутків урядів, прем’єрів та прем’єрок. Про друге, яке, насправді є поняттям значно ширшим, охоплює не лише економічний вимір, а й вимір соціальний, екологічний й загалом багато в чому перегукується з поняттям сталого розвитку в пресі можна почути значно рідше.
З 81 індикатора якості життя менше десятої частини поліпшується внаслідок економічного зростання, така ж частина погіршується, а досить багато індикаторів не демонструють якогось значного взаємозв’язку з процесом економічного зростання.
Зростання і розвиток безперечно пов’язані, але не так сильно як може здаватися. Вирубуються дерева, продається деревина - ВВП зростає, забудовуються міста, знищуються паркові зони - ВВП зростає, спалюється вугілля - ВВП зростає, навіть повінь та її ліквідація призводить до зростання ВВП. А чи покращується якість життя? … Можливо, окремих людей так, але дуже окремих.
Зростання ВВП корелює:
- позитивно із зменшенням бідності, нерівності в доходах, дитячої смертності та зростанням очікуваної тривалості життя, при цьому ступінь кореляції в різних випадках різна;
- негативно із зменшенням викидів в атмосферу двоокису вуглецю і позитивно із зменшенням забруднення води.
Зростання економіки потрібне, але не менше потрібно приділяти увагу якості того зростання. Українське ВВП зростає за рахунок енергоінтенсивних та ресурсоємних галузей промисловості (добувна промисловість, металургія, енергетика), які до того ж є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря. Змінити цю ситуацію швидко й безболісно неможливо, але потрібно рухатися в цьому напрямку.
За останні два дні мене неприємно здивувало відразу три заяви Юлії Тимошенко:
- про розширення субсидіювання металургійної галузі,
- про потужне фінансування ядерно-енергетичного комплексу та
- твердження, що вугілля є основою абсолютно багатого життя для українців.
Не приємно здивували не тому, що я вважаю, що ці галузі не потрібно розвивати. Навпаки потрібно, вони є основою енергетичної безпеки України й складають значну частку ВВП.
Неприємно те, що тенденція “брудного економічного розвитку” залишається головною в українських політиків. Неприємно те, що відсутнє чітке бачення поступового відходу від економіки споживання до економіки розвитку, відсутнє бачення сталого розвитку. Сталий розвиток в Україні - це лише термін, але ще далеко не бачення розвитку.
П.С. Краще вже нарощувати ВВП за рахунок легалізації проституції та регулювання ринку електронних грошей, ніж за рахунок довкілля
Схожі повідомлення
Подобається читати блог про охорону довкілля?
Підпишіться на оновленння, аби не пропустити нових постів!
August 31st, 2008 at 10:21 pm
Мені дуже сподобався цей наголос, що економічне зростання не дорівнює економічному розвитку. Дуже вірне зауваження. Для людини важливіше друге.
August 31st, 2008 at 11:10 pm
Для мене ця тема дуже цікава і я відчуваю, що ще не раз писатиму про неї. Традиційні показники економічного зростання дуже часто можуть не відображати зрушень в якості життя людини, зараз розробляється ціла купа нових різноманітних індексів, які намагаються включити в себе соціальні та екологічні фактори. Про них також буду писати…
Хотілося б звчайно, аби саме розвиток став основним у розвитку державної політики…
September 3rd, 2008 at 9:17 am
Вчора прийняли закон Про престижність шахтарської праці щодо збільшення заробітної плати, доплата з бюджету, на 30% шахтарям, пільги при вступу дітей у ВНЗ, більша пенсія та інші соціальні виплати.
А один з депутатів сказав, що в сфері розвитку вугільної галузі лежить національна енергетична безпека, і він вважає зрадою національних інтересів не розвивати вугільну галузь.
За цей проект проголосувала рекордна більшість депутатів 446 з 446 присутніх, всього їх - 450.
Що тут скажеш.
Безумовно потрібно забезпечити нормальні умови шахтарям, але шукати інших шляхів забезпечення енергією Україну, з меншими людьськими втратами. Мало того, що цей закон злочин проти прогесивного розвитку енергетичної галузі, так ще це злочин проти людей.
Підтримуючи соц.витрати з бюджету, уряд зменшує потребу самих виробників витрачати грошей для виплати нормальної зарплатні, а отже зменшується собівартість вугілля, що негативно впливає на розвиток альтернативних джерел енергії.
Хоч і проголосували всі одноголосно, але компартія і наша Україна сказала, що це утопічний і популістичний закон на передодні президентських виборів і що бюджет не потяне такі витрати.