Енергозберігаючі лампи
Нагадаю, що в першому огляді екологічних товарів мова йшла про екологічні торби від Екоклубу Зелена Хвиля. Сьогодні ж розповідь про люмінісцентні енергозберігаючі лампи. Їх називають першим кроком для тих, хто хоче зменшити використання електроенергії для освітлення. А який же другий? Так, звичайно, діодні лампи (LED). Саме їм буде присвячений наступний пост із категорії оглядів екологічних товарів. Пропоную підписатись на оновлення блогу про охорону довкілля, аби не пропустити.
Фото Mark Paciga
Історія
Люмінесцентні лампи вперше були представлені в 1939 році на виставці у Нью-Йорку. Вони швидко стали популярними в магазинах, офісах й інших адміністративних будинках, оскільки використовували менше електроенергії, забезпечуючи необхідне освітлення. Однак, їх не часто можна було зустріти в домівках – мерехтіння, час вмикання, шум та розмір тих ламп не влаштовували господарів. У 80 роках знайшли спосіб зменшити розмір трубок й люмінесцентні лампи стали вже більш схожими до ламп розжарювання за своїм зовнішнім виглядом. Зараз же виробникам вдалося позбутися більшості недоліків, й енергозберігаючі лампи стають дедалі більш популярними, а звичайні лампи розжарювання планують заборонити у найближчі роки в багатьох країнах світу.
Принцип роботи енергозберігаючих ламп
Люмінесцентні лампи містять всередині суміш парів ртуті та інертного газу. Внаслідок електричного розряду між електродами створюється електричне поле, яке викликає виділення парами ртуті ультрафіолетового світла. Аби ультрафіолетове світло перетворювалось на видиме, на внутрішні стінки лампи наноситься люмінофор (речовина, яка активно випромінює світло при дії електромагнітного, ультрафіолетового чи іншого виду випромінювання). Більш детально розглянути будову й навіть навчитися ремонтувати енергозберігаючі лампи можна тут.
Економія електроенергії
Звичайні лампи велику частину енергії, яку використовують перетворюють на тепло, а не на світло. Сучасні високоефективні компактні люмінесцентні лампи використовують до 80% електроенергії менше, ніж лампи розжарювання. Економія електроенергії досягається завдяки більшій ефективності та більші тривалості використання. Звичайні лампи продукують 12-15 люменів (одиниця виміру світлового потоку) на Ват спожитої електроенергії, тоді як компактні люмінесцентні лампи – 50-80.
Якість світла
Одним з недоліків енергозберігаючих ламп часто називають мерехтіння. В сучасних лампах частота мерехтіня досягає 20 000 герц, тому воно не помітне для людини. Для характеристики світла також використовують індекс передачі кольорів Ra, який визначає ступінь спотворення кольору предметів. Значення індексу Ra 80-89 свідчать про гарну передачу кольорів, а 90-100 – про дужу хорошу. Ще однією характеристикою енергозберігаючих ламп є їх кольорова температура, яка визначає колір світла: 2700К – теплий білий колір, найбільш близький до світла традиційної лампи розжарювання; 4200К – денне світло, 6400К – холодне біле світло. Загалом, світло дещо відрізняється від звичного, але більшість дуже швидко звикає. Читайте уважно інформацію на упакоці та обирайте світло, при якому Ви будете відчувати себе комфортно!
Економія грошей
Приклад розрахунку часу, за який окупляться витрати на придбання люмінесцентної лампи, можна знайти на сайті «Екоклубу Зелена Хвиля» в статті про «лампи-економки». Не маєте часу, аби її читати? Скажу по секрету. За розрахунками, економія коштів на одній лампі сягає близько 190 грн й починається менше, ніж за рік. За іншими відгуками енергоефективні лампи окупають свою вартість вже за 4 місяці.
У великих масштабах (адміністративні будинки, організація) додаткова економія коштів досягається завдяки меншим витратам на заміну ламп та на охолодження приміщень кондиціонерами.
Консалтингова компанія McKinsey & Company у своєму звіті назвала перехід до енергозберігаючих ламп найбільш ефективним з економічної точки зору способом зниження викидів парникових газів. Хочеш зробити щось добре для довкілля, але не хочеш витрачати гроші - купуй енергоефективні лампи.
Тривалість використання
Енергоефективні лампи слугують набагато більше за звичайні. Час роботи енергоефективної лампи досягає 10 000 - 13 000 годин, тоді як звичайної лампи розжарювання – близько 750 - 1 000 годин. Чи справді вони працюють так довго? Якісні лампи – безперечно так. Експерименти волонтерів показують, що компактна флуоресцентна лампа, що постійно ввімкнена, працює більше 10 000 годин.
Де придбати енергозберігаючу лампу?
Купувати енергозберігаючі лампи раджу у спеціалізованих магазинах освітлювальної техніки, будівельних супермаркетах та офіційних магазинах виробників. В будь-якому разі, запитуйте гарантію та зберігайте чек і гарантійний талон протягом терміну експлуатації.
На що звернути увагу?
Кілька дрібниць, на які варто звернути увагу при купівлі енергозберігаючих ламп:
- Розмір ламп може бути значно більшим, ніж звичайних. Переконайтесь, що він не завеликий для Вашої люстри.
- Не всі лампи можуть використовуватися при низьких температурах (надворі, в неопалюваних приміщеннях в холодну пору року, в підвалах…).
- У більшості енергозберігаючих ламп цоколь має найпоширеніший розмір Е27, однак часто зустрічаються й лампи, зазвичай меншої потужності, із розміром цоколя Е14, який використовується у невеликих світильниках. Іноді зустрічаються компактні люмінесцентні лампи із розміром цоколя Е40.
Безпека
Як згадувалося вище, компактні люмінесцентні лампи містять ртуть, тому в декого викликають побоювання за своє здоров’я. Провідні виробники енергозберігаючих ламп вже заявили про плани скорочувати вміст ртуті у своїх продуктах. Зокрема, Martin Goetzeler, представник компанії OSRAM, заявив про скорочення вмісту ртуті вдвічі. Сучасні енергозберігаючі лампи містять від 2,5 до 3 міліграм ртуті. Ця кількість не несе прямої загрози для здоров’я людини, однак, акумулюючись у навколишньому природному середовищі, посилює антропогенний тиск на довкілля та призводить до забруднення грунту, підзених вод та повітря.
Утилізація енергозберігаючих ламп
Законодавство Європейського Союзу забороняє викидати компактні люмінесцентні лампи у смітник, в США регулювання утилізації енергозберігаючих ламп менш суворе й різниться в залежності від штату. У більшості випадків передбачається, що споживачі добровільно відправлятимуть старі лампи виробникам для утилізації. Тобто, умови для утилізації компактних люмінесцентних ламп існують і там. Україна, як і багато інших країн, що розвиваються, нічим подібним похвалитися не може. Використані лампи потрапляють на звичайні смітники. Хіба, ще можна віддати одному студенту, який займається дослідженням причин поломки енергозберігаючх ламп.
 |
| Малюнок treehugger.com |
Окрім проблем з утилізацією енергозберігаючих ламп в Україні є й ряд інших: недостатній контроль за якістю флуоресцентних ламп, що призводить до наявності неякісної продукції на ринку та незадоволеності покупців; відсутність заходів державного рівня щодо поширення енергоефективних ламп (інформаційні кампанії, співпраця з торгівельними мережами, виробниками, громадськими організаціями) й ін.
Електроенергія поки що не є дефіцитом у нашій країні, тому здоровому глузду ще важко побороти нашу звичку її марнувати.
Та тим не менш, варто пам’ятати, що звичайні лампи розжарювання вже віджили своє! Принаймні в традиційному застосуванні 
Апдейт: дуже корисна та цікава стаття вийшла в газеті “День”, стаття про якість представлених на українському ринку товару, гарантію та права споживачів.
Лінк: Як убезпечити себе від неякісних енергозберігаючих ламп
Читайте коментарі! Там ще багато цікавого!
Схожі повідомлення
Подобається читати блог про охорону довкілля?
Підпишіться на оновленння, аби не пропустити нових постів!
August 20th, 2008 at 3:08 pm
Звідусіль чую, що мерехтіння люмінісцентних ламп псує зір. Цікаво, чи це насправді так? У мого діда і моєї двоюрідної сестри у кімнатах горять такі лампи, наче як проблем з зором вони їм не додали…
August 20th, 2008 at 4:30 pm
Я особисто не відчуваю жодного дискомфорту, хоча теж чув подібні відгуки. Це коли мова йде про сучасні енергозберігючі люмінесцентні лампи. А от старі такі довгі “лампи денного світла” трохи напрягають)
September 8th, 2008 at 10:04 pm
Доповнив пост лінком на дуже пізнавальну статтю в газеті День
October 16th, 2008 at 11:35 am
Дякую тобі за статтю ! Допомога в роботі значна! Але де взяти ті розрахунки на ефективність економії електроенергії.
October 16th, 2008 at 12:17 pm
Свого часу зробив помилку, що не скопіював малюнки з графікою на сервер сайту. Тепер вони втрачені. Але логіка розрахунків у тій статті описана. Треба лише перевірити чи актуальною залишилася ціна на електроенергію.
Приємно, що стаття вийшла корисною. Будь-ласка. А що за робота така?
October 16th, 2008 at 4:33 pm
Енергософтова компанія,займаемось енергоаудитом підприемств державної власності. Впровадження нових технології і тд. і тп.
А тепер про екологію! Невже лампи розжарювання в яких немае жодних хімічних сполук більш шкідливі ніж енергазберігаючі? (P.S.Це стосується нашого менталітету,”краще викинути лампу в смітник ніж ії здавати,кудись везти”) І подруге ЛР випромінює більш прийнятне для ока світло ніж економна, начебто сонячне світло краще ніж біле штучне!
October 16th, 2008 at 4:56 pm
Цікава робота… Мабуть, цікаво було й самому подібним займатись…))
_
Фраза “лампи розжарювання в яких немае жодних хімічних сполук” - нонсенс.
Головна їх щкідливість не в хімічних сполуках, які в них містяться, а в надмірному споживанні електроенерії на одиницю світлового потоку, що продукується.
Менталітет звичайно бажає кращого), але справа не лише в ньому. Потрібно створити умови, аби можна було лампи здавати куди-небудь…
Я не настільки добре знаю фізику, аби говорити детальніше про якість світла, однак:
- мені особисто світло біле енергозберігаючих ламп приємніше;
- я не розумію аналогії між світлом ЛР і сонячним світлом;
- в розділі “якість світла” написано, що колір світла енергозберігаючих ламп може бути різним;
November 10th, 2008 at 12:13 pm
Пам’ятаю, колись сперечався із одним знайомим, який казав, що ультрафіолетове світло в соляріях не таке, як соняшне. Тут тепер така сама ситуація з лампами о_О Взагалі-то електромагнітним хвилям байдуже, хто їх випромінює, і як довжина хвилі та частота співпадають, то відрізнити джерело випромінювання неможливо
Спектр - то інша річ… Отут цікаво було б знати, чим різняться спетри ЛР та енергозберігаючих…
November 11th, 2008 at 5:55 pm
… спробуємо розібратися і зі спектрами )
January 12th, 2009 at 12:53 pm
Гарантія на енергозберігаючі лампи - це, мабуть, перше про що варто запитувати у продавців при виборі. У тексті поста про це згадується побіжно, тому хочу наголосити тут у коментарях. Зазвичай, гарантія на енергозберігаючі лампи надається на один рік. Протягом цього часу ви маєте зберігати упаковку, чек та заповнений належним чином гарантійний талон. Якщо Ваша лампа вийде з ладу раніше, ніж за рік. Вам її обов”язково поміняють на нову. Кілька днів тому спілкувався з продавцем-консультантом відділу освітлення у магазині будівельних матеріалів. Він розказав, що нещодавно у нх був випадок, коли до завершення гарантійного терміну залишилося 3 дні, й покупцеві поміняли лампу без жодних проблем. Щоправда покупцеві довелося заплатити різницю вартості лампи на час купівлі та на час заміни. Крім того, консультант поділився думкою, що згідно зі статистикою повернень у їх магазині найнадійнішими є лампи російського виробництва під маркою “Космос”
January 14th, 2009 at 11:45 am
Отже, про спектри енергозберігаючих ламп. Спектр енергозберігаючих ламп є лінійчастим, тобто складається з окремих монохроматичних випромінювань. Тоді як, лампи розжарювання мають суцільний спектр, але з відсутністю частини синьої області спектра й сильним зміщенням в червону область спектра.
Спектральний склад випромінювання енергозберігаючої лампи опосередковано характеризується її кольоровою температурою. Кольорова температура - це температура абсолютно чорного тіла, при якій воно продукує випромінювання такого ж кольору, що й джерело світла, яке характеризується даною кольоровою температурою. Так, кольоровій температурі 1200К відповідає червоний колір; 3000 - жовтий; 5000 - сонячне світло; 20 000 - синє небо в полярних широтах;
Всі ці цифри приблизні й залежать від багатьох факторів.
January 22nd, 2009 at 11:40 pm
Люди добрі!
підкажіть будь ласка де все таки можна утилізувати люмінісцентні лампи в Києві. дякую вам. якщо щось варте знайду - то поділюсь
January 28th, 2009 at 5:00 pm
Сьогодні був на радіо (Радіо Ера на “Промені”)
Спілкувався із слухачами програми “Ноїв ковчег” та журналісткою, Ніною Жежерою (дуже професійний, як на мене, журналіст та просто приємна людина! допомогла мені відчувати себе більш-менш природно під час першого в житті радіо ефіру 
Так от, слухачі серед іншого запитували й про вміст ртуті в енергозберігаючих лампах, про їх утилізацію, а разом з тим й про утилізацію ртутних термометрів.
Під час ефіру, на жаль, я не зміг точно сказати, яка організація в Києві займається утилізацією термометрів. Але ось, що вдалося дізнатися вже після того:
“збором для подальшої утилізації ртутних термометрів від населення займається оперативно-рятувальна служба міста, яка знаходиться за адресою: вул. Жилянська, 26, тел. 295-24-47″
Крім того, утилізція люмінісцентних ламп значиться у списку послуг компаній:
ЕКО-ТЕХНОЛОДЖІ СІСТЕМЗ ТОВ - м. Хмельницький, м. Київ (8 (067) 801 37 67)
ТОВ «Газотрон-Люкс» - приймає та утилізує лампи власного виробництва lummax.com.ua (звертатися можа до компаній дистриб”юторів; як повідомили мені за телефоном, для Києва це компанія “Мавібонд” (8 068 21 88 142))
МП “Компанія Катран”
види діяльності: відпрацьовані люмінестцентні лампи
адреса: пр. Московський 19-б
тел.: 468-1832
час роботи: 9.00-17.00
Однак, тут також може бути проблема “фіктивної утилізації”. За повідомленнями в пресі, пропозиції щодо такої сумнівної діяльності надходили навіть до провідних виробників енергозберігаючих ламп! Тобто, варто переконатися, що лампи справді відправляються на утилізацію (з підприємств лампи відправляються найчастіше на Никитівський ртутний комбінат, м. Горлівка), а не на смітник за рогом.
Частину наведеної інформації взято зі статті “Дихатимемо ртуттю ”
January 28th, 2009 at 9:46 pm
дякую за інформацію! я також найшов кілька підприємств, які займаються утилізацією люмінісцентних ламп, а саме Біос (знаходиться у Василькові) тел. 592-7890,
і у Києві - Демікон, вул. Академіка Кримського 27 (район Академмістечка) 423-0571, 422-8914. утилізують безкоштовно.
щодо фіктивної діяльності - то цікаво про які компанії велась мова.
January 28th, 2009 at 10:23 pm
Й Вам дякую за доповнення, Miхас! А Ви не запитували, випадково, яким чином вони утилізують лампи? або куди їх відправляють на утилізацію?
January 29th, 2009 at 2:49 pm
немає за що дякувати=) на жаль не питав, але на місці спитаю. телефонував в Катран - здались підозрілими, попросили перетелефонувати в Пн.
напевно піду в Демікон, хоч і далеко трохі.
Успіхів! дякую за інфо
January 30th, 2009 at 12:02 am
сьогодні був в Деміконі - враження суперечливі. за словами працівників в них є цех і обладнання для утилізації. але навколо території заводу (на території якого знаходиться демікон) відчувається запах паленої пластмаси чи чогось схожого. тому ці речі потребують подальшої перевірки і пошуків.
але вони погодились забрати ЛЛ на утилізацію - за що їм дяка.
February 10th, 2009 at 7:22 am
Вже не буду казати про те, що т.зв. „мерехтіння“ погано впливає на зір хоч ми його не помічаємо. Слід сказати, що УФ-випромінення не повністю поглинається люмінофором, що призводить до опромінення людини викликаючи рак шкіри. Це скаже будь-який гарний медик.
Так, звісно, економити треба, але не за рахунок свого здоров’я. Було б краще, аби „зелені“ агітували вимикати комп’ютери вдома/у офісі, коли за ним ніхто не працює. Сенсу було б більше.
February 10th, 2009 at 9:47 am
Це вже не перший коментар про вплив на здоров”я енергозберігаючих ламп, тому трохи згодом я напишу про це детальніше…
February 10th, 2009 at 10:24 am
“УФ-випромінення не повністю поглинається люмінофором, що призводить до опромінення людини викликаючи рак шкіри. Це скаже будь-який гарний медик.”
А навіть той, хто вчився в середній школі скаже, що в невеликих обємах УФ-випромінювання корисне для людини, не кажучи вже про те, що атмосфера поглинає не все УФ-випромінення, тому, за такою логікою, всі люди мали б помирати від раку шкіри… Чи, можливо, саме у цих ламп якесь особливе шкідливе УФ- проміння? Звичайно, в школі про це могли не казати, але я завжди думав, що УФ-проміння - то завжди УФ-проміння, яким би не було його джерело…
Крім того, такі лампи розповсюджуються в ЄС, а там такі норми, що якби була серйозна небезпека раку шкіри, ніхто б близько такий продукт до ринку не допустив…
February 12th, 2009 at 1:01 pm
„А навіть той, хто вчився в середній школі скаже, що в невеликих обємах УФ-випромінювання корисне для людини…“
Корисно. У малих дозах. Тому на пляжі усі мажуться кремами для захисту від надлишкового УФ, а у любителів багато засмагати чи то на пляжі, чи то у солярії у багато разів збільшується ймовірність захворення на рак шкіри. І саме через те, що УФ шкідливий, останнім часом дуже популярні склопакети з захисною плівкою від УФ. І саме через те, що з кожним роком нашими намаганнями озоновий шар стає все меншим пропускаючи все більше УФ-випромінення, екологи почали битись аби зменшити викиди речовин, які руйнують озоновий шар.
„Крім того, такі лампи розповсюджуються в ЄС, а там такі норми…“
Нормування відбувається згідно з ГДК. А ГДК досить дірява річ, якщо часовий інтервал береться більше години. Тим паче, якщо перебування у зоні зі шкідливим впливом точно розрахувати неможливо.
February 12th, 2009 at 1:20 pm
“Корисно. У малих дозах.”
При всій повазі, в мене є великі сумніви, що лампа даватиме більше випромінення, чим сонце на пляжі, навіть за умови використання крему. Проте, про це немає сенсу говорити без цифр. Вони у вас є?… Якщо ні (в мене також їх немає), то у нас нема підстав визнавати ці лампи ані шкідливими, ані нешкідливими…
February 12th, 2009 at 1:59 pm
sez, я ж вам доводити нічого не збираюсь. Нема проблеми знайти інформацію в Інтернеті. А писати статтю в коментарях і розтлумачувати ГДК буде неповагою до Миколи. Тим паче, що 3-ма коментами вище він обіцяв, що статтю напише.
Я лише навів факти, які у статті були приховані, а саме про їх небезпеку для здоров’я. Вони впливають на зір мерехтінням (стомлюваність очей, погіршення зору) та УФ (помутніння кришталика — катаракта). А також тим таки УФ прискорюють старіння шкіри та підвищують ймовірність раку шкіри. Я вже не кажу, що утилізувати їх не так просто (все ж сподіваюсь, що з цим у нас колись буде краще). А висновок, чи треба економити електроенергію саме таким чином нехай кожен робить самостійно.
February 12th, 2009 at 5:11 pm
Приємно бачити тут дискусії у пошуках істини
Дякую, Сергію, за акцентування уваги на моменті, який справді не висвітлений у публікації. Покищо немає часу писати окрему статтю, тому поділюся лише деякими фактами:
-вивченням впливу енергозберігаючих ламп на здоров”я займались такі організації як Health Protection Agency та Health Canada
- немає жодних доказів впливу подібних ламп на частоту появи ракових захворювань; інтенсивність УФ випромінювання співрозмірна із сонячним світлом та звичайними лампами;
- для поперередження негативного впливу ламп на здоров”я дослідники рекомендують не знаходитися на відстані ближче, ніж 30 см від лампи відкритого типу (коли лампу безпосередньо видно) протягом тривалого часу
30 см від енергозберігаючої лампи - це ще можна уявити, але навіщо?а от 30 см від звичайної лампи, мабуть, витримати важко
Варто зауважити, що дослідження впливу енергозберігаючих ламп на здоров”я продовжуються.
February 12th, 2009 at 5:12 pm
Й на додаток цитата англійською:
“”We are not saying these could cause cancer,” said HPA chief executive Justin McCracken said.
“At the exposure levels we are talking about the worst effect that we believe there is as result of our investigation is that people could have some short-time reddening of their skin.” “
February 12th, 2009 at 5:17 pm
Й останнє - про лікарів. При всій величезній повазі до людей цієї професії й до українських лікарів зокрема. Я абсолютно переконаний, що жоден з них, не може довести зв”язок погіршення здоров”я пацієнта із впливом енергозберігаючих ламп. Будь-які докази протилежного тільки вітаються!
February 12th, 2009 at 5:38 pm
„…рекомендують не знаходитися на відстані ближче, ніж 30 см від лампи відкритого типу…“
Легко, коли вона у плафоні на стелі. А от коли на столі — важко. Наприклад, я ставлю десь см 25 від себе. Хоча, може те тому що рекомендовані 40Вт дають замало світла
„Я абсолютно переконаний, що жоден з них, не може довести зв”язок погіршення здоров”я пацієнта із впливом енергозберігаючих ламп.“
Коли це мені розповідали (десь рік тому) не поцікавився першоджерелом інформації. Хоча у їх словах я був впевнений (авторитет). Якщо буде нагода — обов’язково спитаю.
Погана останнім часом тенденція пішла (в усіх сферах): впроваджувати раніше, аніж завершаться усі дослідження
February 13th, 2009 at 10:13 am
Kolia Shlapak
Дякую, так і думав, що всі ці балачки про шкоду цих ламп - лише пересторога… Звичайно, доля істини може бути, але, як і в випадку ГМО, тут більше галасу, ніж доказів, яких насправді просто немає… І замість того, аби чесно це визнати і сказати чи написати що “вплив ГМО (енергосберігаючих ламп) на людину ще не вивчено, тому ви користуєтесь ними на власний ризик”, починаються воплі про те, що “ви всі помрете, а діти ваші будуть мутантами!” о_О
Sergiy
“Легко, коли вона у плафоні на стелі. А от коли на столі — важко.”
І вівці вцілилі, і вовки ситі, хоч і не досхочу 
Ну використовувати звичайні лампи на столі, а енергозберігаючі на стелі - теж вихід
“Погана останнім часом тенденція пішла (в усіх сферах): впроваджувати раніше, аніж завершаться усі дослідження”
Впроваджується те, що дає гроші… А купується те, що навязується рекламою, а не те, що справді потрібно… Але це вже інша тема )
February 23rd, 2009 at 1:27 pm
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Діола”
36002, м. Полтава, вул. Кагамлика 3а
Збирання, перевезення та утилізація на ТОВ “Микитртуть”, Микитівський ртутний комбінат, Донецька обл., відходів, що містять ртуть та її сполуки (за винятком ртутьорганічних сполук): відпрацьованих ламп з ртутним наповненням, відпрацьованих приладів та інших виробів, що містять ртуть, відпрацьованої металічної ртуті та інших рідких ртутних відходів, елементів обладнання, будівельних конструкцій, ґрунтів, забруднених ртуттю та інших твердих відходів
____
ВАТ “Микитртуть”
м. Горловка, Донецької обл.
вул. Вознесенського, 20
___
МВКП Вікінг”
54050, м. Миколаїв, вул. Металургів, 26 А
Всі ці компанії займаються утилізацією люмінісцентних ламп, однак я не знаяю, чи приймають вони від населення компактні люмінісцентні лампи.
___________
Цікава стаття:
Неконтрольована ртуть
Ось кілька фактів з неї:
- «В Україні відповідальності виробника та імпортера ртуттьвмісних ламп за утилізацію немає. Підприємства, що їх виробляють в Україні, зобов’язані утилізувати тільки технічний брак», — каже директор ТОВ «Фірма Діола».
- …Такої ж думки і керівник ГО «Бюро екологічних розслідувань». За словами Дмитра Скрильнікова, їхня організація ретельно вивчала питання утилізації ртутних ламп. Для цього в обласні та районні центри по всій Україні органам місцевого самоврядування їхня організація надіслала запити: куди мають звернутись громадяни, аби здати лампу, що містить ртуть. Результати дослідження виявились невтішними: зараз більшість областей не мають змоги приймати від населення ртутні лампи.
«Приміром, у Львові є лише один приватний підприємець, що може прийняти ртутьвмісні компактні лампи. Але він знаходиться практично на межі міста», — розповідає пан Скрильніков.
August 12th, 2009 at 11:11 am
Цікавий тест енергозберігаючих ламп - http://esco-ecosys.narod.ru/2009_4/art115.htm. Проводився в Росії, але марки ламп частково ті ж, що й у нас
September 7th, 2009 at 11:50 am
В Україні також проводився тест енергозберігаючих ламп - http://test.org.ua/ru/tests/test-546.html?PHPSESSID=42edef434164be862807217574b51742
September 7th, 2009 at 12:42 pm
Олександре, дуже дякую за посилання на тест. Було дуже цікаво прочитати.
Ось його короткі висновки, але раджу перечитати весь матеріал за посиланням вище:
По результатам теста 3 из 9 ламп получили оценку “отлично”: “Наша сила”, Aura и Lummax. Из “отличников” более доступны по цене “Наша сила” (17грн) и Aura (18грн). Более дорогая лампочка отечественного производства Lummax (21,91 грн.), однако экономия ее использования с учетом срока жизни превышает 200 грн. за одну лампочку.
Самая дорогая лампа “Космос” – практически 25грн на момент закупки получила обдщую оценку “хорошо”.
Еще 2 лампы Camelion и Maxus с общими оценками “удовлетворительно”, стоят 22,39 и 18,80 грн., соответственно.
Аутсайдеры тестирования с оценками “плохо” - “Іскра”, “Промінь” и Slampo. Особенно огорчают 2 последние марки – обещанные аналоги 100 Вт лампочкам в реальной жизни оборачиваются лишь 60 Вт. При этом стоимость их далека от дешевой.
September 7th, 2009 at 12:51 pm
Особисто мене здивував результат, відповідно до якого споживання електроенергії ламп ще менше, ніж заявляється.
March 29th, 2010 at 10:12 am
Підскажіть будь-ласка, таку інформацію…: Лампи є майже в кожного жителя міста. Як владі організувати свою роботу щоб зацікавити людей здавати ці ж самі лампи? І на основі чого (яких документів) влада має право законно це робити? Де це регламентується, в яких законодавчих актах?
March 29th, 2010 at 11:09 am
Щодо збору енергозберігаючих ламп у населення, то тут, як на мене, кілька основних проблем: 1) відсутність системи збору (компаній, які б організовували збір та забезпечували доставку до місць утилізації); це в свою чергу викликано відсутністю стимулів чи зобов”язань до такої діяльності; 2) складність контролю за дотриманням вимог здачі відпрацьованих ламп населенням: перевіряти сміття ніхто не буде, тому мова має йти не про зобов”язання, а про стимули або розвиток екологічної свідомості.
March 30th, 2010 at 12:31 pm
Зрозуміло, але як це зробити? Чим викликати той стимул? Проблема є і досить вагома в усіх містах…. Якщо ж скласти руки то навіщо збирати ті лампи від підприємств? (якщо їх можна викинути на смітник…..) так же чи ні? Порадьте будь-ласка, хто знає, як можна організувати збір цих лам у населення збоку місцевої влади ??????