Екологічні податки вважаються ефективним інструментом екологічної політики й активно застосовуються для боротьби із забрудненням навколишнього природного середовища у багатьох країнах західної Європи. Податок на вуглець, як різновид екологічного податку, має на меті зменшити викиди парникових газів шляхом врахування вартості забруднення довкілля у виробництві та споживанні. Здавалося б дуже позитивне нововведення… Але й противників подібної екологізації податкової системи завжди знайдеться чимало.

Мабуть, найпершим їх аргументом буде те, що екологічні податки зруйнують ресурсо- та енергоємні галузі промисловості України: металугію, хімічну промисловість, енергетику.

Я й раніше не погоджувався з цим аргументом, а після прочитання одного з номерів журналу “Кореспондент” з рейтингом 50 найбагатших українців (червень 2008 року) моя впевненість у необгрунтованості подібних заяв зросла ще більше.

Ось кілька фактів (Кореспондент, №22 від 14 червня 2008 року):

- концентрація капіталу в Україні досягла такого рівня, що сумарна вартість активів 50 найбагатших українців вже складає 85% ВВП;

- лише чверті капіталу 50 найбагатших українців вистачить, аби підготуватись до ЄВРО 2012;

- основні активи 20 з 50 найбагатших українців відносяться до найбільш ресурсоємних та енергоємних галузей: металургія та енергетика).

Я звернув би найбільшу увагу саме на останній факт. Металургія та енергетика відповідають більш, ніж за 50% викидів двоокису вуглецю в Україні. Й цим екологічні проблеми галузей не обмежуються.

Аби краще зрозуміти глибину екологічних проблем металургії в Україні наведу цитату із статті доктора технічних наук, Євгена Кузнєцова, “А чи потрібна Україні металургія… така «чорна»?”:

Замислимося, якою буде рентабельність виробництва, якщо до кошторису витрат включити витрати на рекультивацію воістину «місячних пейзажів», які залишаються після видобутку вугілля та залізної руди. Скільки коштує відновлення земельного фонду Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей, стан якого близький до екологічної катастрофи, приведення атмосфери Запоріжжя, Дніпродзержинська, Маріуполя, Алчевська та ряду інших міст, водних басейнів України у відповідність із вимогами міжнародних стандартів? Хотілося б знати, а чи враховано в показниках рентабельності української металургії величезні суми бюджетних грошей, які виділяються на модернізацію шахт з видобутку вугілля. А кому з вас, шановні читачі, доводилося бачити величезні шламовідстійники поблизу Марганця та Орджонікідзе, які містять десятки мільйонів тонн відходів, що утворилися при переробці марганцевих руд? Не говоритиму про потенційні загрози таких сховищ, створених навколо Кривого Рогу та воістину колосальні площі родючої землі, виведеної на тривалі роки з землекористування.

У мене особисто виникає враження, що довкілля України активно субсидує накопичення та концентрацію капіталу. А у Вас?

Час зважати! Час задумуватися не лише про економічне зростання, а й про його якість.

Схожі повідомлення

• Вугілля, чорна металургія, ядерна енергетика та якість економічного зростання (3)
• Зміна клімату - 10 фактів, які має знати кожен. (15)
• Запитання до міністра екології (22)
• Песимізм Деніса Медоуза. Поза межами. (7)
• Конференція зі зміни клімату в Познані. Світ спостерігає. (2)
• Україно, не пали! (0)
• Енергозберігаючі технології для освітлення (0)