Чи має він право бути “сталим”?
![]() |
| Малюнок gordontour |
Коли чув суперечки про доцільність терміну “сталий розвиток”, який далеко не всім подобається, але є єдиним закріпленим у нормативних документах, думав, що найлегшим способом сформувати власну думку - зазирнути у тлумачний словник української мови. От випала нагода полистати цю мудру книгу!
Отож, третє серед інших значення слова “сталий” - “який не припиняється, не переривається, триває весь час, безперервний”.
Тож поєднання слів “сталий” і “розвиток” не є таким безглуздим, як комусь то могло здаватися. Адже це не розвиток без змін, а розвиток, який не припиняється (як не звично це чути математикам!?).
Що ж до варіантів, які пропонуються як альтернативи:
- варіант “уставлений” у словнику пояснюється як «сталий, стійкий».
- варіант “стійкий” словник серед інших пояснює як “для якого характерні стабільність, постійність; сталий // довготривалий”
Особливої новизни та різниці не відчувається, чи не так?
Але ж справді, наведені вище альтернативи є далеко не єдиними, які вигадала-запропонувала-створила невпинна українська жага до непокори затвердженим принципам та правилам, до боротьби за чистоту української мови та й просто до висловлення власної думки, чим я наразі й займаюсь.
Існує ще й підтримуваний, відновний, відтворний розвиток й, мабуть, це також не повний перелік. Хоча останній, який аргументовано відстоювався доктором технічних наук, професором Володимиром Лозанським у публікації «Дзеркала тижня» від 9 вересня 2006 року «А не пора ли вспонить об экологических паспортах?», справді вартий більшої уваги. Автор публікації називає його «точним перекладом» англійського “sustainable development”. Можна погодитися, що розвиток, про який так багато говорять у світі останнім часом, «вимагає максимального відтворення (відновлення) людиною стану свого середовища існування, яке погіршується внаслідок діяльності людини», використання невичерпних природних ресурсів та зменшення частки вичерпних. Але чи означає це, що сам розвиток є відтворним? Тобто, як пояснює словник, або «який відтворює», або ж «який можна відтворити, створити знову, відновити». Очевидно, що головна ідея сталого розвитку не у тому, аби наші нащадки змогли його повторити чи відтворити, а в тому, аби вони мали, що їсти, чим зігрівати свої домівки й мали майбутнє. Тому залишається «який відтворює (відновлює)»… Це безперечно невід’ємна ознака того розвитку, який прийнято називати сталим, але чи єдина, чи головна? Адже такою ж невід’ємною ознакою здається й зменшення споживання, нові ефективні та економічні технології, нові підходи до побудови економічної системи країни, нові пріоритети при вихованні дітей! Очевидно, явище сталого розвитку є значно ширшим та глибшим, ніж відтворення.
Наскільки ж всі ці терміни відповідають англійському “sustainable development”?… Англійське sustainable ( capable of being sustained) є похідним від sustain ( to give support or relief to). Виходить, що мова йде про розвиток, який можна підтримувати, підтримувати завдяки ресурсам глобальної екосистеми Землі та ресурсам людського розуму протягом тривалого часу.
Тепер повернемося до початку, до нашого першого тлумачення. Виходить, що “сталий розвиток” – це розвиток, який не припиняється, не переривається:
- чи то через те, що такий розвиток “може підтримуватися Нашою планетою та людським Розумом протягом тривалого часу”
- чи то через ненажерливість та самовпевненість людства.
Але вже визначення терміну пояснює, що правильний варіант - перший. До чого й варто прагнути!
Успіхів Нам у досягненні сталого розвитку, розвитку який не буде припинятися, який зможе задовільнити Наші потреби й не буде ставити під загрозу можливість задоволення потреб наступних поколінь, оскільки зможе підтримуватися Нашою планетою та Нашим Розумом.
Під час написання читали та використовували:
- Великий тлумачний словник української мови (170 000 слів). – Ірпінь – 2001, - с. 1426.
- Володимир Лозанський. А не пора ли вспонить об экологических паспортах? // Дзеркало Тижня, 2006. №34.
- Електронний словник англійської мови Merriam-Webster’s
Постскриптум або коротко про корисне
З першого ж посту блогу започатковуємо постійну коротку та корисну рубрику
Формат pdf є мабуть найпоширенішою формою публікації великх текстових файлів в вебі, однак зовсім не завжди є можливість створювати подібні документи або конвертувати файли з MS Word в PDF за допомогою спеціального програмного забезпечення. У цьому випадку нам дуже допоможуть спеціальні онлайн-сервіси. Ось один з них - . Згенерований документ можна завантажити собі на комп’ютер або відправити на електронну адресу. Єдиний недолік - обмеження безкоштовної версії - один документ на 30 хвилин
Схожі повідомлення
Подобається читати блог про охорону довкілля?
Підпишіться на оновленння, аби не пропустити нових постів!



May 25th, 2008 at 10:41 pm
and one more
September 26th, 2008 at 3:04 pm
Абсолютно згідний з тлумаченнями автора, тим більше, що з тлумачними словниками важко сперечатись. Заперечення Моісеєва М.М. проти терміну “устойчивое развитие” тепер можна не враховувати, бо, по-перше, він був математиком, а по-друге, не читав тлумачний словник української мови.
Цікаво, що думає автор про принципову можливість досягнення сталого розвитку системи “суспільство-природа”?
September 26th, 2008 at 4:06 pm
Вітаю на блозі, Володимире! Як на мене, принципова можливість досягнення сталого розвитку системи “суспільство-природа” існує… Інакше я б не займався вивченням проблем охорони довкілля. Я оптиміст) Але, як воно буде в майбутньому, важко сказати. Очевидно, що будуть країни, які досягнуть подібного устрою раніше, й ті, що пізніше. Будуть переможці, а будуть ті, кому доведеться наздоганяти. Хоча, тут важко говорити про окремі країни, оскільки проблема занадто глобальна, але тим не менш, світ ніколи не буде однаковим, будуть сильні й слабкі. Тому, найлегше говорити про досягнення сталого розвитку на рівні країни. Але, навіть коли певна країна досягатиме чогось подібного, потрібно враховувати за рахунок чого вона це робить. От скажімо, багато хто звинувачує Китай в поганому ставленні до природи й численних викидах в атмосферу. Але чи задумувалися ці люди, яка частина китайських викидів пов”язана власне із забезпеченням Китаю, а яка з експортом?
___
А яка Ваша думка, Володимире?
December 22nd, 2008 at 1:36 pm
Вважаю недоцільним говорити про точність перекладу терміну “sustainable development” на українську мову, адже, від того, чи буде він сталим, утримуючим, підтримним, гармонійним, чи збалансованим, основні завдання, які він мав би вирішувати залишаються невирішеними. Зовсім недавно уряд прийняв ряд законів, які б мали урегулювати всі сфери господарювання і забезпечити сталий розвиток, але вони, як багато інших, залишаються тільки на папері, тобто формальними. Ще Комісія Брундтланд дала визначення сталого розвитку, яким користуються досі, і більшість вчених вважають його найвдалішим. Помилкою є те, що під сталим розвитком чомусь розуміють тільки екологічні проблеми, забуваючи, що він включає тріаду сфер “соціальну - екологічну - економічну”. Якщо на екологічному рівні, ще робляться спроби щось стабілізувати і регулювати, то з приводу сталого розвитку, складається таке враження, що урядовці і науковці не знають що це таке і “з чим його їсти”. На сьогоднішній день навіть немає єдиних показників визначення сталого розвитку. Пройшло вже 16 років з дня участі України в “Самміті Планета Земля”, але за цей час ніяких суттєвих змін не відбулося,і тільки в останні 5-7 років спостерігається дещо підвищена цікавість деяких верств населення до сталого розвитку.
December 22nd, 2008 at 2:23 pm
Nataliia, цікаво, які саме закони, нещодавно прийняті, Ви маєте на увазі? Погоджуюсь, що переклад, то далеко не основне. Також абсолютно погоджуюсь з необхідністю враховувати три складові сталого розвитку. Дуже мало українських екологічних громадських організацій звертають на це увагу. Багато говориться про захист природи, але мало про захист природи, який би забезпечував економічний розвиток та розвиток соціальної сфери.
December 22nd, 2008 at 6:58 pm
Маю на увазі деякі закони, де Верховна Рада внесла поправки, поставивши сталий розвиток приорітетною сферою господарської діяльності. Серед таких: ЗУ “Про стимулювання розвитку регіонів”, “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства”, “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015року” і т. д. Всі вони були прийняті після 2000 року, хоча не реалізуються і досі. Найбільшим досягненням є прийняття стратегії сталого розвитку та концепції сталого розвитку населених пунків, хоча концепції сталого розвитку сільського господарства і досі немає, при тому, що сільське господарство з покон віків вважалося чи не найважливішою галуззю народного господарства.